Справа комбрига Лучанова

Повномасштабна війна змінила українське суспільство, але не скасувала головного принципу демократичної держави — рівності всіх перед законом. Саме тому справа Станіслава Лучанова, командира 155-ї окремої механізованої бригади (ОМБр) ім. Анни Київської Збройних сил України (ЗСУ), викликала настільки потужний суспільний резонанс. Вперше за час великої війни бойового командира підозрюють не у службових порушеннях чи корупції, а в організації викрадення й умисного вбивства двох цивільних.

Від фронту до командування бригадою

Правоохоронці стверджують, що причиною злочину став звичайний побутовий конфлікт. Захист наполягає: доказів недостатньо, а сам військовий своєї провини не визнає. Остаточну крапку поставить суд, однак уже зараз ця історія стала однією з найрезонансніших у сучасній історії ЗСУ.

До літа 2026-го ім'я Станіслава Лучанова було відоме головно у військових колах. Він народився 1980 року на Дніпропетровщині, на початку 1990-х закінчив військове училище, 2003-го — Харківський військовий університет, служив в 93-й ОМБр, звільнився з ЗСУ у званні капітана.

Проживав в с. Орлівщина на Дніпропетровщині. Займався фермерством та імпортом вживаних автомобілів із Європи. З 2014-го допомагав своїй колишній 93-й бригаді постачати гуманітарні вантажі у зону проведення антитерористичної операції. 2022 року займався евакуацією людей з Харкова, а потім повернувся до ЗСУ, мобілізувався разом з дружиною Оленою у 23-ту ОМБр.

Підполковник мав багаторічний досвід служби, був нагороджений орденами Богдана Хмельницького трьох ступенів. До призначення командиром 155-ї окремої ОМБр очолював штаб 425-го окремого штурмового полку «Скеля». У лютому ц. р. командування Сухопутних військ призначило його комбригом 155-ї ОМБр.

Військові, які служили разом із Лучановим, характеризували його по-різному. Одні називали вимогливим командиром із бойовим досвідом, інші казали про жорсткий стиль керівництва. Ще навесні 2026-го навколо бригади вже виникали скандали: у соціальних мережах поширювали відео побиття військовослужбовця. Однак ніхто не припускав, що вже за кілька місяців комбриг сам стане головним фігурантом кримінального провадження.

З чого все почалося

За даними слідства, події розгорнулися наприкінці червня у с. Калинівка на Київщині. Брати Максим і Роман Мосейчуки відпочивали біля свого будинку. За версією поліції, між ними та дружиною Станіслава Лучанова виникла сварка. Причиною стали гучна музика та мотоцикли. Чоловіки нібито образили жінку нецензурною лайкою.

Згодом про конфлікт дізнався комбриг. Він вимагав від братів вибачень, однак ті відмовилися. Саме після цього, за версією правоохоронців, і виник задум помститися. Ця обставина стала ключовою у версії обвинувачення: слідство вважає, що злочин не був спонтанним, а ретельно спланованим.

Національна поліція та Офіс Генерального прокурора стверджують, що Лучанов організував злочинну групу з підлеглих військовослужбовців. Дев'ятеро з них прибули до будинку братів, силою всадовили їх до автомобілів і вивезли з Київської області.

Чоловіків доправили на територію Полтавської області. Там, за даними слідства, їх незаконно утримували, після чого вбили. Згодом тіла приховали, а родичі тривалий час не знали про долю братів.

Правоохоронці кваліфікують дії підозрюваних як незаконне позбавлення волі, викрадення людей, умисне вбивство двох осіб та організація злочину групою осіб. У разі доведення вини головному фігуранту може загрожувати покарання аж до довічного позбавлення волі.

Доказів достатньо

Після зникнення братів їхні рідні звернулися до поліції. Слідчі вилучили записи камер відеоспостереження, відстежили маршрути автомобілів, проаналізували телефонні з'єднання та допитали десятки свідків.

За інформацією правоохоронців, саме комплекс цих доказів дозволив встановити причетність військовослужбовців 155-ї бригади. Згодом один зі затриманих вказав місце, де були заховані тіла жертв.

Першими затримали дев'ятьох військових. Серед них виявився і командир одного з батальйонів бригади. Усіх відсторонили від виконання службових обов'язків. Водночас самого комбрига на місці служби вже не було. Він самовільно покинув місце служби, тож повідомило про його розшук.

Через два дні правоохоронці затримали підозрюваного в Києві. За інформацією журналістів, він перебував у автомобілі разом із дружиною й їхав до адвоката.

Прокуратура наполягає, що існують достатні підстави вважати Лучанова організатором злочину й існують ризики впливу на свідків і переховування від слідства. Прокурор нагадав, що підозрюваний є підполковником ЗСУ та, перебуваючи на посаді командира 155-ї ОМБр, був «прямим начальником» інших фігурантів кримінальної справи, також військовослужбовців. Тож, мовляв, вирішив долучити їх до викрадення братів Мосейчуків, маючи для цього «особисті мотиви».

У ніч проти 27 липня військові прибули до Калинівки на Київщині та проникли на територію, де жили брати. Тоді підозрюваний Заєць двічі вистрілив у ногу Романа. Потім підозрювані силою запхали обох братів в автівки й відвезли до військової частини А5001, де незаконно утримували до 1 липня.

Тоді Лучанов вирішив організувати вбивство Мосейчуків, аби приховати викрадення. До цього залучив Олексія Долгаленка, командира батальйону 155-ї ОМБр, для якого також був прямим начальником. Виконуючи наказ командира, Долгаленко вивіз Максима службовим автомобілем на полігон і вистрілив йому в голову, від чого той помер на місці.

Потім, за твердженням прокурора, підозрюваний також вивіз на полігон і Романа. Вистрелив йому в голову щонайменше вісім разів. Аби приховати тіла, підозрюваний поклав їх у заздалегідь викопану яму на території цього ж полігону.

Сторона обвинувачення нагадала суду, що підполковник після публічного розголошення інформації про викрадення братів Мосейчуків дременув і змінив номер телефону, тож клопотала про взяття його під варту без права на заставу.

Відтак Печерський районний суд Києва обрав Станіславу Лучанову запобіжний захід — тримання під вартою на 60 діб без права внесення застави. Під час судового засідання комбриг заявив, що не визнає своєї провини. Мовляв, на той момент перебував у відпустці. Однак Віктор Клюйко, заступник начальника управління персоналом 21-го армійського корпусу повідомив, що відпустка у Лучанова насправді тривала з 22 по 28 червня.

Проте остаточні висновки робити зарано. На цьому етапі всі обставини ґрунтуються на матеріалах слідства, які ще мають пройти перевірку в суді. Саме судовий розгляд визначить, достатньо доказів для обвинувального вироку, чи частина висунутих звинувачень не знайде підтвердження.

Пряма мова

Володимир Зеленський, президент України:

— Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доповів про затримання ще однієї особи з групи, яка жорстоко вбила двох мешканців села Калинівка на Київщині. Жахлива траґедія, й усі винні у ній будуть притягнуті до справедливої відповідальності. Вже затримали десятьох осіб. Це, на жаль, військовослужбовці і колишній командир 155-ї бригади. Все, вони вчинили, буде детально перевірено. Це справа стосується не однієї громади і не лише Київщини. Встановити правду та притягнути до відповідальності всіх винних — потреба всієї країни. Так і буде. Керівник області разом з начальником поліції області поспілкувалися з громадою Калинівки. Важливо, що люди допомагають захищати справедливість для родини Мосейчуків. Усе, що пообіцяли людям під час цього спілкування, має бути реалізоване в повному обсязі.

Оперативне командування (ОК) «Північ»:

— У мережі шириться інформація про події, пов’язані з військовослужбовцями в/ч А5001. З приводу ситуації, що склалася, повідомляємо: за фактом зазначеної події правоохоронні органи розпочали слідчі дії. Командування ОК «Північ» надає правоохоронцям всебічну підтримку і сприяє максимальній прозорості розслідування. Усі протиправні вчинки отримають належну правову оцінку. Винні відповідатимуть згідно з чинним законодавством. Особи, які фігурують в розслідуванні, відсторонені від виконання службових обов'язків і співпрацюють зі слідчими. Місце перебування командира в/ч А5001, який самовільно покинув місце служби, встановлюють.