Іранський бізнес-проєкт

Дональд Трамп виставив країнам Перської затоки рахунок за війну з Іраном. За інформацією Салем Аль-Джахурі, провідного оманського журналіста, глава Білого дому хоче 5 трлн USD за продовження кампанії проти Ірану, або 2,5 трлн USD за її припинення.

Таємниці Трампа

Водночас Пентаґон уперше за кілька десятиліть відмовився оприлюднювати огляд дислокації своїх військ за кордоном. За даними Politico, замість публікації офіційного документа, відомого як Global Posture Review, що є ключовим для бюджетного планування та розуміння політики США, Міністерство війни планує проводити лише неформальні розмови.

Цей крок є частиною тенденції теперішньої адміністрації президента діяти самостійно й інформувати партнерів і Конґрес про військові операції вже постфактум. Таке рішення викликало серйозний неспокій на Капітолійському пагорбі та в європейських столицях.

Члени комітету Сенату зі збройних сил заявили, що їм навіть не повідомили про скасування публікації документа. А союзники по НАТО побоюються, що відсутність чіткого плану може призвести до небажаних сюрпризів із боку адміністрації, що зосереджена на власній військовій могутності, а не на партнерстві.

Також без попереднього оголошення Вашинґтон запровадив санкції проти глобальної мережі, що фінансово підтримувала терористичну організацію «Хезболла». Обмеження спрямовані на осіб і компанії, які допомагали організації отримувати кошти через розгалужену систему підприємств і проєктів у різних реґіонах світу. Томмі Піготт, заступник речника Державного департаменту, заявив, що такі кроки є відповіддю на дії «Хезболли», яка продовжує спрямовувати значні ресурси на терористичну діяльність.

Послаблення санкцій

Однак це виявилися єдині санкції, запроваджені адміністрацію президента останнім часом. Натомість Міністерство фінансів США пом’якшило нафтові санкції проти Венесуели і видало дозвіл компанії Petroleos de Venezuela S.A. продавати венесуельську нафту американським компаніям та на світових ринках.

Білий дім повідомив, що Трамп на 60 днів скасував вимоги Закону Джонса щодо перевезення товарів між портами США кораблями під американським прапором. Цей закон 1920-х рр. був спрямований на захист американського суднобудівного сектору і саме його часто звинувачують у здорожчанні бензину. Ліцензія дозволяє компаніям, що існували до 29 січня 2025 року, купувати венесуельську нафту та здійснювати операції, які були заборонені згідно з американськими санкціями, відновлюючи торгівлю великого виробника нафти на світових ринках.

Крім цього, Сполучені Штати тимчасово послабили санкції й проти Ірану, дозволивши реалізацію іранської нафти на світовому ринку протягом 30 днів. Це стосується тієї, що вже перебуває в морських танкерах. Відповідну ліцензію також надало Міністерство фінансів США.

Документ передбачає продаж нафти та нафтопродуктів, завантажених на кораблі в період із 20 березня до 19 квітня ц. р. Американський уряд пояснив такий крок необхідністю стабілізації енергетичного ринку через загострення ситуації на Близькому Сході. За словами Скотта Бессента, міністра фінансів США, це рішення дозволить швидко вивести на світові ринки приблизно 140 млн барелів нафти.

Водночас у Білому домі наголосили, що таке послаблення санкцій не означає відмови від політичного тиску на Тегеран. «Ми використовуватимемо іранські барелі проти Тегерана, щоб знизити ціну, продовжуючи операцію», — додав він.

Відомство також зняло санкції з двох громадян Російської Федерації (РФ) і ще кількох іноземців. Росіян Коржавіних внесли до санкційного списку у травні 2024 року в межах пакету обмежень, спрямованих проти російського військово-промислового комплексу та мереж обходу санкцій. Крім них, зі списку також вилучили громадянина Угорщини, громадянина Узбекистану та компанію Reliable Freight Services FZCO, зареєстровану в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Не такий страшний чорт?

Скотт Бессент також заявив, що РФ після зняття санкцій з її нафти насправді заробляє менше, ніж вважають міжнародні експерти. «Наш аналіз засвідчує, що максимальна додаткова сума, яку Росія може отримати, становить 2 млрд USD, що дорівнює одному дню російського бюджету», — наголосив він і додав, що Москва все одно б отримувала б гроші, адже близько 90 % її нафти купує Китай. «Ми значною мірою змогли погіршити їхній (російський) експорт, який упав на близько 25 %, коли решта світу не купувала (російську нафту). Експорт знизився, але з’явилося рятувальне коло від Китаю. Але тепер ми відкрили (російську нафту) для всіх, — зазначив урядовець. — Чи отримає РФ більше грошей, якщо нафта коштує 150 USD, і вони отримують 70 % від цього, чи якщо нафта залишається нижче за 100 USD?». Про те, що означає зайвих 2 млрд USD на дрони та ракети, які летять на голови українців, він промовчав.

Ба більше, Кремль вирішив закріпити свій успіх. Москва зараз намагається домогтися від Вашинґтона перегляду візових обмежень. Міністерство закордонних справ РФ минулого тижня знову закликало Державний департамент відновити видачу американських віз на російській території. Там нагадали, що зараз росіяни змушені подавати документи й отримувати візи в Казахстані та Польщі, водночас для поїздки до останньої потрібен окремий дозвіл на в’їзд. Така практика перетворює процедуру на «складний і принизливий» процес. «Розраховуємо, що американська влада все ж скасує чинні дискримінаційні візові вимоги до російських громадян, зокрема, й у контексті чемпіонату світу з футболу, більшість матчів якого відбудеться у США», — заявили в російському зовнішньополітичному відомстві.

Нагадаємо, що з вересня 2025-го всі охочі отримати американську неімміґраційну візу мають проходити співбесіду винятково у країні свого громадянства або постійного проживання. У Росії ж прийом заяв на такі візи припинили ще 2021 року, тому росіяни зверталися до дипломатичних установ США за кордоном.

Відновлення повноцінної роботи посольств на території обох країн входить до пакету так званих подразників, який Москва послідовно просуває в діалозі з Вашинґтоном спільно з питаннями повернення дипломатичної власності та відновлення прямого авіасполучення.

Невдоволення виборців

Тим часом більшість громадян США невдоволена перебігом військового конфлікту з Іраном, та побоюється його економічних наслідків: насамперед різкого зростання цін на бензин і рецесії. Про це свідчать результати свіжого опитування CBS News/YouGov.

Економічна тривога — один із найголовніших чинників, що формує ставлення американців до іранської кампанії. Нові ціни на паливо вже відчули 85 % опитаних, які повідомили, що бензин здорожчав. Лише 2 % зафіксували його здешевлення.

Кількість тих, хто очікує рецесії, також зростає: 32 % планують наступний рік, вважаючи рецесію доконаним фактом. Ще 26 % очікують уповільнення економіки. Лише 22 % розраховують на зростання. 67 % американців заявили, що не готові платити більше за бензин заради підтримки військової кампанії. Готові до такої жертви 33 %.

57 % американців вважають, що військовий конфлікт із Іраном наразі розвивається погано або дуже погано для Сполучних Штатів. 43 % вважають, що справи йдуть добре або достатньо добре. Серед тих, хто невдоволений перебігом війни, домінує відчуття невизначеності та відсутності пояснень з боку Білого дому. 68 % опитаних вказали, що адміністрація президента Трампа досі не пояснила цілі військової операції. Люди не розуміють, як довго триватиме конфлікт, не бачать його позитивного впливу ні на безпеку США, ні на економіку.

Але попри загальний скептицизм, американці все ж формулюють конкретні очікування від конфлікту. Що є важливим для американців щодо війни в Ірані: завершити конфлікт якнайшвидше (92 %); гарантувати безпеку та свободу іранського народу (80 %); назавжди зупинити ядерну програму Ірану (73 %); зупинити загрозу від Ірану іншим країнам (68 %); змінити іранське керівництво на проамериканське (49 %); завершити конфлікт навіть зі збереженням теперішнього іранського режиму при владі (47 %).

Щодо можливої наземної операції, то 47 % американців вважають, що США, ймовірно, доведеться відправити наземні війська до Ірану. 53 % сподіваються, що цього вдасться уникнути. Загальний рівень схвалення військової операції проти Ірану — 40 %, несхвалення — 60 %. Але за партійними лініями розподіл вкрай полярний: 8 % демократів — за, а 92 % проти; 31 % незалежних — за, а 69 % проти; 84 % республіканців — за, а 16 % проти.

Водночас американські військові масово намагаються уникнути участь у війні, адже не хочуть гинути за Ізраїль і стати політичними пішаками Трампа. За даними The Huffington Post, у березні ц. р. кількість таких відмов зросла на 1000 %.