Мати Божа Одигітрія

Фахівці Ukrainian Heritage Monitoring Lab (НеМо) оцифрували ікону XIX ст. «Мати Божа Одигітрія». Вона походить із наддніпрянського с. Комарівка, яке затопили під час створення Канівського водосховища. Тепер цей образ зберігається у Національному історико-етнографічному заповіднику «Переяслав». Колись він належав жительці села Марфі Симониш. Комарівки вже не існує, в вся її територія — під водою.

Ікону написав у XIX ст. місцевий художник Макар Трястовський. Робота виконана олійними фарбами на дереві. Це не церковна реліквія, радше домашній образ, такі висіли у селянській хаті, були свідками щоденних молитов, радості і втрат.

У НеМо наголосили, що культурна спадщина складається не лише з унікальних шедеврів. Вона живе у звичайних речах, які були частиною повсякдення. «Колекції великих музейних інституцій часто асоціюються з експонатами, які мають префікс най: найдавніші, найбільші, найвідоміші — предмети, пов’язані з особистостями чи місцями визначними для усієї країни. Однак спадщина, яку прагнемо зробити залученою в щоденне життя українців, не існує без побуту та цінностей реального суспільства різних епох. Те, що зараз для нас неймовірна знахідка, колись могло належати звичайним селянам/містянам і бути рутинною річчю», — наголосили фахівці.

В іконописній колекції «Переяслава» поруч із мистецькими раритетами зберігають і домашні образи, створені локальними майстрами. Оцифрування таких предметів — це ще й спосіб зберегти те, що вже одного разу було втрачено разом зі затопленими селами. Команда НеМо оцифровує музейні колекції за підтримки міжнародних ґрантових проєктів.

Канівське водосховище створили на Дніпрі в 1974-1976 рр. Для цього затопили близько 20 сіл. А їхніх мешканців насильно виселили і знищили їхнє майно. Під воду пішли кладовища, церкви, хати і городи селян. Комарівка ж існувала ще з часів Гетьманщини. Тоді там проживали козаки Другої Переяславської сотні Війська Запорозького. У квітні 1972-го виконавчий комітет Київської обласної ради вилучив Комарівку з облікових даних «у зв’язку з переселенням жителів». Історичну територію залили водою, а жителів переселили у сусіднє село і в Черкаську область. Ікона «Мати Божа Одигітрія» — один із небагатьох матеріальних свідків життя селища. Тепер вона житиме ще й у цифровому форматі.