Трамп атакував Європу бумерангом

Минулого тижня Дональд Трамп пригрозив запровадженням «штрафних» мит щодо країн, які виступають проти контролю США над Ґренландією. Він уточнив, що Данію, Норвегію, Швецію, Францію, Федеративну Республіку Німеччину (ФРН), Велику Британію, Нідерланди й Фінляндію з 1 лютого ц. р. обкладатимуть десятивідсотковим тарифом на товари, що експортують до США. А з 1 червня його підвищать до 25 %.

«Загрозлива ситуація»

«Цей тариф діятиме доти, доки не буде досягнуто угоди про повну і тотальну купівлю Ґренландії», — запевнив глава Білого дому. А також пояснив причину каральних санкцій — мовляв, вісім згаданих країн здійснили поїздки до Ґренландії з «невідомою метою». «Ці країни, які беруть участь у цій дуже небезпечній грі, створили рівень ризику, що є неприйнятним і несталим, — обурився він. — Тому, з метою захисту глобального миру та безпеки, необхідно вжити рішучих заходів, щоб ця потенційно загрозлива ситуація швидко та беззаперечно завершилася».

Відтак решта людства намагалася збагнути, яку ж «небезпечну гру» мав на увазі Трамп. Пояснювати взявся Скотт Бессент, міністр фінансів США: «Ми вводимо 10 % тарифу на вісім країн, які вирішили надіслати війська до Ґренландії. Країни, які активували свої війська, поставили під сумнів національну безпеку США».

Однак «гучним» словом «війська» урядовець назвав лише кількадесят офіцерів і солдатів, аж ніяк не здатних створити хоч якусь загрозу. Як писав «Міст», до Ґренландії прибули данські розвідувальні й штабні групи військових фахівців. До них приєдналися 13 німецьких розвідників і 15 французьких, троє офіцерів зі Швеції, по двоє з Норвегії та Фінляндії та по одному з Великої Британії й Нідерландів.

Так європейці намагалися довести господарю Овального кабінету, що його звинувачення в їхній байдужості до загроз Ґренландії з боку Російської Федерації (РФ) та Китайської Народної Республіки (КНР) є безпідставними. А під час телефонної розмови з Кіром Стармером, прем’єр-міністром Великої Британії, американський лідер визнав, що його «могли дезінформувати щодо мотивів розгортання європейських військ у Ґренландії».

Шантаж не спрацював

Втім президента, вочевидь, переконав не лише Стармер, адже інші лідери країн Європейського Союзу (ЄС) доволі різко відреагували на погрозу «штрафними» митами. Антоніо Кошта, президент Європейської ради, запевнив, що він уже координує спільну відповідь ЄС на заяву Трампа. А Еммануель Макрон, президент Франції, попередив: «Жодне залякування чи погроза не вплине на нас». Ларс Клінґбайль, віцеканцлер і міністр фінансів ФРН, наголосив: «Нас не вдасться шантажувати».

Своєю чергою, Європейський парламент (ЄП) призупинив через погрози Трампа остаточне затвердження торговельної угоди між ЄС і Сполученими Штатами, яку уклали 27 липня 2025 року Трамп та голова Європейської комісії (ЄК). Документ передбачає 15 % тарифи на більшість європейських товарів, які експортують до США. Водночас Євросоюз мав скасувати тарифи на всі промислові товари зі Сполучених Штатів, додатково інвестувати в економіку США 600 млрд USD, закупити американських енергоносіїв на 750 млрд USD, а також здійснити нове оборонне замовлення в межах НАТО.

Бернд Ланге, голова комітету ЄП з питань міжнародної торгівлі, заявив, що роботу над імплементацією угоди необхідно призупинити доти, доки Сполучені Штати не відмовляться від своїх погроз. Крім того, закликав ЄС застосувати щодо США «Інструмент протидії примусу».

Цей найпотужніший механізм ЄС для реагування на економічний тиск, який досі жодного разу не використовували, дозволяє запроваджувати дзеркальні мита, додаткові податки для технологічних компаній або обмежувати доступ до державних закупівель. Як повідомив часопис Le Monde, президент Франції назвав його «торговельною базукою у відповідь на мита США». «Конкуренції з боку Сполучених Штатів через торговельні угоди, які підривають наші експортні інтереси, вимагають максимальних поступок і відкрито спрямовані на ослаблення та підпорядкування Європи, в поєднанні з нескінченним нагромадженням нових мит, які є принципово неприйнятними, а тим більше, коли їх використовують як важіль тиску на територіальний суверенітет, — наголосив він. — Європа зараз має дуже потужні інструменти, і ми повинні їх використовувати, коли нас не поважають і коли не дотримуються правил гри. Антикорупційний механізм є потужним інструментом, і ми повинні без вагань застосовувати його в теперішніх складних умовах».

Клінґбайль погодився з Макроном про «торговельну базуку». А німецьке видання Der Spiegel повідомило з посиланням на джерела в ЄК: «ЄС розглядає заходи у відповідь на дії США. Планується запровадження штрафних мит на американські товари на 93 млрд EUR або обмеження для компаній зі США на європейському ринку».

Зокрема пакет контрмит ЄС охоплює американський бурбон, авіаційні компоненти, сою та продукцію птахівництва. За інформацією джерел британського часопису The Times, німецький уряд готовий ще й підвищити для США плату за оренду військових баз на території ФРН, важливих для Вашинґтона для «проєктування сили в Африці та на Близькому Сході».

Shoot myself in the foot

Відтак сенатор-республіканець Том Тілліс констатував, що запровадження «штрафних» мит у «відповідь союзникам США за відправку невеликої кількості військ до Ґренландії для навчання — погано для Америки, погано для американського бізнесу та погано для союзників Америки. Своєю чергою, сенаторка-республіканка Ліза Мурковскі закликала Конґрес використати свої повноваження щодо тарифної політики, пояснивши: «Аби мита не перетворювалися на зброю, яка шкодить нашим альянсам і підриває американське лідерство».

Фрідріх Мерц, канцлер ФРН, слушно зауважив, що запровадження «штрафних» мит неґативно позначиться не лише на європейцях, а й на американцях. «Зазвичай митні збори в підсумку сплачують ті, для кого призначений імпорт. У цьому випадку митні збори де-факто сплачуватимуть американські споживачі. Але це, звісно, завдасть шкоди європейській економіці і, зокрема, економіці Німеччини», — пояснив він.

Із ним погодився Джуліан Хінц, директор із досліджень Кільського інституту світової економіки, який пояснив: «Іноземні експортери не знизили свої ціни у відповідь на підвищення тарифів США. Тільки близько 4 % митного навантаження лягає на іноземні компанії, а решта 96 % перекладається на американських покупців, які платять мита, а потім змушені або покривати своїм коштом, або підвищувати ціни на продукцію. Тарифи функціонують не як податок на іноземних виробників, а як податок на споживання для американців. Тарифи Трампа є голом у власні ворота».

Водночас Ларрі Саммерс, колишній міністр фінансів США іронізував: «Тарифна політика Трампа виглядає як Stop or I’ll shoot myself in the foot».

Класичний підхід

Першим на те, що у Вашинґтоні усвідомили надмірність запровадження «штрафних» мит щодо восьми європейських країн, натякнув Кевін Хассет, директор американської Національної економічної ради. «Гадаю, що зараз справді хороший час для холодних голів, аби взяти гору, і щоб ми ігнорували риторику і сіли за стіл перемовин, аби поглянути, чи не можна досягти угоди, яка буде найкращою для всіх».

А на полях Світового економічного форуму в Давосі (Швейцарія) Бессент заявив: «Я впевнений, що лідери не будуть ескалувати ситуацію і що все вирішиться таким чином, який буде дуже вигідним для всіх». Він не помилився: Дональд Трамп відступив. «На основі дуже продуктивної зустрічі, яку я мав із генеральним секретарем НАТО Марком Рютте, ми сформували основу майбутньої угоди щодо Ґренландії і, фактично, всього Арктичного реґіону. Це рішення, якщо його буде реалізовано, буде чудовим для Сполучених Штатів і всіх країн НАТО. Виходячи з цього розуміння, я не запроваджуватиму мита, які мали набути чинності 1 лютого». «Це класичний підхід будь-якого бізнесмена: підіймай ставки для того, щоб сторгувалися на середині», — пояснив Іван Ус, експерт Національного інституту стратегічних досліджень.

Коментар експерта

Микола Княжицький, народний депутат України:

— За всього драматизму поточної кризи між США й ЄС щодо Ґренландії для Кремля в ній немає нічого хорошого. Стратегічно саме РФ опиняється у найбільшому програші. З одного боку, для Кремля добре, що в процесі сварки Трампу та європейцям буде не до Росії й України. Проте результатом цієї кризи стане посилення США в Арктиці та прискорення мілітаризації Європи. Нові американські бази протиракетної оборони у Ґренландії та новітні ракетні програми країн Європи роблять процес російського «вставання з колін» не таким захопливим, як розраховували в Кремлі. При цьому зрозуміло, на кого саме ці нові ракети будуть націлені. Американці не криються, що Ґренландія їм потрібна для війни з РФ і КНР, тоді як у Європи взагалі немає інших реальних ризиків вторгнення, крім російського. Ні для кого не таємниця, що Росія прагне нормалізувати взаємини зі США. Відомо, що росіяни намагаються «купити» американців обіцянками «чудових» і «неймовірних» спільних проєктів. Але кожен має застереження: «для реалізації потрібно скасувати санкції». З огляду на те, що йдеться насамперед про санкції ЄС, у випадку поглиблення кризи між Європою та США скасувати їх буде практично неможливо. У такій ситуації росіянам доведеться попрощатися з ідеєю нормалізації відносин зі США на власних умовах.