Життя сповільнюється

Нове міжнародне дослідження ставить під сумнів поширене припущення про те, що глобальне потепління автоматично пришвидшує зміни у природних спільнотах. Виявилося, що за останні десятиліття «оборот» видів у локальних екосистемах не зріс, а навпаки — помітно сповільнився. Роботу виконали науковці з Лондонського університету королеви Марії (Велика Британія). Дослідники проаналізували масштабну базу даних спостережень за біорізноманіттям у морських, прісноводних і наземних екосистемах за останнє століття.

Екологи припускали, що зі зростанням температури види мали б швидше зникати з окремих територій і так само швидко з’являтися в нових, спричиняючи стрімку перебудову спільнот. Проте від 1970-х рр., коли було зафіксовано прискорення глобального потепління, темпи заміни видів у проміжках від одного до п’яти літ системно знижувалися. Така тенденція простежується і серед наземних птахів, і в групах морського дна.

За словами Еммануеля Нванкво, провідного автора дослідження, природа зазвичай працює як самовідновлювальний механізм, у якому одні види поступово змінюють інші. Однак зараз цей «двигун» втрачає оберти. А Аксель Россберґ, співавтор роботи, зазначив, що в окремих випадках рівень плинності знижувався приблизно на третину.

Щоб пояснити цей ефект, науковці звернулися до теорії «множинних атракторів», яку 2017 року запропонував фізик-теоретик Ґай Бунін. Вона описує стан екосистем, коли види постійно змінюють один інший завдяки внутрішнім взаємодіям — навіть без зовнішніх кліматичних зрушень.

Водночас автори наголосили, що сповільнення змін не означає стабільності. Навпаки, воно може бути наслідком деградації довкілля та скорочення кількості видів. Коли зменшується кількість потенційних «колонізаторів», екосистеми втрачають здатність швидко оновлюватися.