Усі засоби хороші

Великим американським підрядникам у сфері оборони необхідно адаптуватися до реформи процесу закупівлі зброї, яку проводить Пентаґон. Про це заявив Деніел Дрісколл, міністр армії США, в інтерв'ю Bloomberg. За його словами, великих підрядників у сфері оборони можуть замінити комерційні гіганти, які раніше ніколи не вели справ із Пентаґоном. «Вони повинні адаптуватися та змінитися або померти, і ми притягнемо їх до публічної відповідальності, якщо цього не зроблять. Це не означає, що ми не потребуємо їх сьогодні, але це означає, що завтра можемо вже не мати в них потреби», — зазначив урядовець.

Він поділився, що не очікує від стартапів моментального виклику головним підрядникам у сфері оборони країни, таким як Lockheed Martin і RTX. Проте з Пентаґоном могли б почати співпрацювати інші американські корпорації. «Гадаю, чи можна залучити GM? Чи можна залучити Ford? Чи можна залучити Salesforce? Чи можна залучити багато американських компаній, які неймовірно сильні, щоб вони повернулися в оборонну сферу? Якби я був головним підрядником, це було б те, чого б найбільше боявся», — зауважив міністр.

Він наголосив, що Пентаґон уже звик до дорогих спеціалізованих продуктів та обладнання, що робить Збройні сили США залежними від вузької групи постачальників. «Чим частіше звикаємо використовувати Chevy Colorado як наш наступний транспортний засіб, тим дужче відриваємося від цих індивідуальних рішень, до яких ми звикли», — пояснив генерал. Він також закликав звернути увагу на досвід України. «В Україні вони з такою ефективністю беруть продукт і доопрацьовують його безпосередньо перед використанням. І якщо ми зможемо робити те ж саме в армії, то основні постачальники раптом стануть менш необхідними», — наголосив Дрісколл.

Ненадійний союзник

Тим часом жителі європейських країн втрачають довіру до Сполучених Штатів як до союзника в межах НАТО. Причиною таких змін в оцінках європейців стали зазіхання Дональда Трампа на Ґренландію, а також зростання напруженості між Вашинґтоном та іншими європейськими столицями. Про це свідчать дані масштабного дослідження у 13 державах Європи, яке замовила Європейська рада з міжнародних відносин (ECFR).

У більшості держав, де відбулося опитування, лишень 10-15 % громадян вважають США союзником. У трьох із 11 держав НАТО, де проводили опитування, всього більше чверті респондентів бачать Сполучені Штати союзником. Мова про Польщу, Велику Британію й Угорщину. Там сумніваються, що Вашинґтон відстоює демократію й поділяє їхні цінності.

Порівняно з 2024 роком довіра до США як до союзника у країнах, де проводили дослідження, впала усюди. У Данії, яка наштовхнулася на претензії глави Білого дому на її острів, падіння є найбільшим — з 30 % 2024-го до 15 % 2025-го. Україна з показником у 18 % наразі ще перебуває в лавах країн із «проамериканськими» настроями в Європі.

Дослідження також зафіксувало зростання кількості тих, хто називає Сполучені Штати суперником, супротивником або й навіть ворогом. Зокрема, у Німеччині, Франції й Іспанії 28 % людей назвали США суперником або супротивником. «Напруження всередині НАТО має або владнатися в досяжному майбутньому, інакше, за нестачею довіри, Альянсу доведеться пройти через внутрішні зміни. Трамп тепер відкрито позиціонує Сполучені Штати саме як суперника решти держав НАТО та як їхнього потенційного супротивника», — резюмували автори дослідження, яке провели в 11 європейських державах НАТО: Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Польща, Данія, Естонія, Португалія, Угорщина, Болгарія, а також у двох державах поза Альянсом — Україні та Швейцарії.

Боротьба з «цензурою»

Натомість адміністрація президента США вирішила профінансувати зусилля щодо «просування свободи слова» в європейських країнах. Таким чином там спробують протидіяти правилам Європейського Союзу (ЄС), які у Вашинґтоні називають «цензурою».

За даними журналістів Reuters, Сара Роджерс, заступниця державного секретаря США з питань публічної дипломатії незабаром вирушить у турне європейськими містами (Дублін, Будапешт, Варшава, Мюнхен), щоб обговорити свободу слова з державними посадовцями й іншими особами.

Американський уряд виступає проти Закону ЄС про цифрові послуги та Закону Великої Британії про онлайн-безпеку, які, за словами представників Білого дому, «обмежують свободу слова», зокрема, критику імміґраційної політики, а також нав'язують обтяжливі вимоги американським технологічним компаніям. Вона вже заявила, що метою її роботи буде надання грантів, які просуватимуть свободу слова в європейських країнах.

Financial Times написала, що Роджерс нещодавно обговорювала з членами британської ультраправої партії Reform UK Найджела Фараджа план фінансування аналітичних центрів і благодійних організацій, які відповідають політиці MAGA. У Державному департаменті інформацію про конкретне фінансування не підтвердили, але назвали згаданий план прозорим, законним використанням ресурсів для просування інтересів і цінностей Сполучених Штатів за кордоном.

Діяльність президента й його адміністрації намагаються врівноважити члени Палати представників США. Вони підтримали резолюцію, що закликає до скасування надзвичайної ситуації, оголошеної Трампом для виправдання імпортних мит на товари з Канади. Схвалення резолюції підтримали 219 конґресменів, в т. ч. шестеро представників Республіканської партії, проти виступили 211. До повноважень Конґресу входить перегляд президентських декларацій про надзвичайні ситуації. Утім навіть у разі схвалення резолюції більшістю сенаторів, за Трампом залишатиметься право вето, що дасть йому змогу залишити декларацію чинною, а мита — незмінними.

Проте це голосування завдало символічного удару по президентові, для якого імпортні мита — ключовий економічний механізм. Господар Овального кабінету уже відреагував на схвалення згаданої резолюції, пригрозивши конґресменам-республіканцям наслідками за її підтримку.

Тиск на посіпак Москви

Своєю чергою, Fox News повідомив, що адміністрація президента США зараз посилює заходи тиску на ключових союзників Російської Федерації (РФ), таких як Іран і Венесуела. Це спрямовано на обмеження ресурсів, що дозволяють Кремлю продовжувати військові дії проти України.

А удари, націлені на логістичну та ресурсну підтримку союзників, уже впливають на здатність Москви продовжувати свою аґресію. Водночас Вашинґтон пропонує можливість для перемовин. Фахівці вважають, що удари по логістичних шляхах цих партнерів вже відчутні, адже ускладнюють продовження бойових дій.

Морґан Мерф, колишній радник спеціального посланця президента США в Україні, заявив, що Сполучені Штати вже вивели Венесуелу зі гри і тепер сконцентрувалися на уповільненні впливу Ірану. Ця країна постачає РФ ударні безпілотні літальні апарати й інше озброєння. А Брюс Карлсон, відставний генерал Військово-повітряних сил США, зазначив, що атаки на посередників є ключовим етапом згаданої стратегії. Він наголосив, що Венесуела, Іран і так званий тіньовий флот є важливими ресурсними шляхами для Росії. Перекриваючи ці потоки, Сполучені Штати знижують економічний потенціал Кремля й ускладнюють ведення бойових дій.

Крім впливу на логістичну мережу союзників, Вашинґтон також пропонує Москві шлях для виходу з конфлікту. Так званий золотий міст передбачає повернення до перемовин і часткове відновлення економічної співпраці. Наразі Кремль відмовляється прийняти цю пропозицію, але аналітики вважають, що подальший розвиток подій залежатиме від того, чи прийме Москва міжнародний тиск і чи погодиться на дипломатичне рішення.

Проте в The Atlantic повідомили, що Дональд Трамп розглядає й можливість припинення своєї участі у дипломатичному процесі щодо майбутнього України. Причиною такого кроку може стати відсутність прогресу в перемовинах. Українська делегація вже поінформувала Володимира Зеленського про безрезультатність контактів в Об’єднаних Арабських Еміратах. Кремль продовжує триматися своєї жорсткої лінії, не виявляючи жодної готовності до територіальних поступок. Через таку непохитність Москви перемовний процес офіційно зайшов у глухий кут. Тож на тлі дипломатичного застою американський лідер буцімто готується до ймовірного виходу з ролі посередника. Очікується, що в разі остаточного провалу він покладе відповідальність за це на Україну, РФ або ж на обидві держави водночас.

Коментар експерта

Ігор Рейтерович, керівник політико-правових програм Українського Центру суспільного розвитку:

— Не вірю, що Трамп може вийти з перемовного процесу. Він настільки в цю тему зайшов, і вона настільки розкручена у засобах масової інформації, що якщо заявить про те, що намагався, але у двох сторін немає бажання, чи когось конкретно одного звинуватить, то це піде йому лише в колосальний мінус, який стане катастрофою напередодні проміжних виборів. А це вже внутрішньополітичне американське питання, і просто вмити руки — це розписатися у власній безпорадності. А для Трампа це дуже слабка позиція, і вона абсолютно програшна. Тому гадаю, що він займатиметься цим питанням і надалі. Американці час від часу ставлять якісь дедлайни, але насправді жодного дедлайну не існує. Трамп буде задоволений, якщо війну можна буде завершити буквально за місяць до проміжних виборів, але головне — щоб був результат. Тому хвилюватися треба не стільки через те, що Трамп покине перемовини, скільки через те, як довго РФ зможе його дурити. Ось ключовий момент. Якщо Трамп справді хоче завершити війну, треба починати з посилення тиску на РФ. А він поки що до цього не дійшов. Немає політичної волі здійснити такі кроки, але є ймовірність, що з наближенням виборів і розумінням, що саме Москва не хоче завершення війни, а це очевидно для всіх і публічно демонструє сама РФ, він змінить своє ставлення до Кремля.