Коновальця повернули до України

В Україні урочисто перепоховали засновника ОУН Євгена Коновальця, через 88 років від дня його вбивства. Церемонія відбулась на Національному військовому меморіальному кладовищі під Києвом. Вшанувати видатного полковнику Армії Української Народної Республіки (УНР), засновнику Організації українських націоналістів та творцю Січових стрільців зібралось вище керівництво країни, а також представники духовенства.

Перед тим на кладовищі «Кросвейк» у нідерландському Роттердамі провели ексгумацію останків Коновальця. Його зустріли з усіма державними та військовими почестями. «Сила нації тримається на пам’яті про її Героїв. І якщо через сто років ми, його нащадки, представники незалежної держави Україна, забрали Євгена Коновальця додому, отже, тоді, сто років тому, він усе робив правильно», — заявила Ірина Верещук, заступниця керівника Офісу президент України.

Церемонія прощання з видатним діячем відбулася у Патріаршому соборі Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у Києві. До спільної молитви приєдналися представники влади, військові, політики, члени Організації українських націоналістів (ОУН), пластуни, громадські діячі й інші.

На урочисту церемонію прибула й делегація зі Львівщини, звідки родом полковник. Як відомо, він народився у с. Зашків у родині вчителів. Втім його дід та інші родичі, зокрема, й за материнською лінією, були священниками.

Святослав Шевчук, глава УГКЦ, звершив панахиду за упокій душі видатного державного діяча. Він закликав дослухатися до голосу історії, щоб не повторювати помилок минулого, які призвели до втрати української державності. «Постать Євгена Коновальця особливо промовисто нагадує нам сьогодні: справжній патріотизм народжується не з ненависті до ворога, а з любові до своєї землі, свого народу та відповідальності за свободу та майбутнє України. Нехай Господь у Своєму безмежному милосерді упокоїть душу полковника Коновальця, а всім нам дарує мудрість берегти єдність, не втрачати надії та з любов’ю служити Україні», — наголосив він.

А оригінальний надгробок із могили полковника перевезли до його рідного Зашкова на Львівщині. Пам’ятник, який 87 років стояв на кладовищі в Роттердамі, зберігатимуть у музеї-садибі Коновальця.

Надгробок виготовили 1939 року за проєктом української мисткині Оксани Лятуринської. До його створення та встановлення також долучився художник Роберт Лісовський, автор емблеми ОУН. Упродовж десятиліть за ним доглядала українська громада в Нідерландах. Нещодавно музей очолив доктор історичних наук Іван Хома, який досліджує життя та діяльність Коновальця. Найближчим часом музей і територію довкола нього планують оновити.

Пряма мова

Дмитро Лиховій, український журналіст і військовий:

— Україна воює не тільки (і навіть не стільки) за територію, як за власну ідентичність, незалежність, суб’єктність. Це передбачає право на власну мову, культуру, історичну пам’ять і героїв. Зараз під час нової війни українці мають об’єднуватись навколо прапора. Андрій Мельник, Євген Коновалець, Степан Бандера, Симон Петлюра — це саме такі прапори, глиби, велети духу і чину, стовпи української нації, які нам потрібні. Адже ми продовжуємо їхню справу і стоїмо на їхніх плечах. Наші великі мертві повертаються додому, тому що це наша земля, і вони допомагають нам цю землю відстояти. Це ознака того, що наш бій триває, ми маємо його виграти, а Мельник та Коновалець — на нашому боці. Україна є і буде, і їхні могили є й будуть тут. Не стане України, решта втратить значення.