На США чекає нескінченна війна?

Британська The Telegraph написала, що Дональд Трамп ризикує втягнути країну у нову «нескінченну війну» з Іраном, що не має чіткого обґрунтування та стабільних цілей. Він дедалі буденніше розповідає про застосування військової сили та можливе спустошення Ірану, зокрема, про удари по мостах і електростанціях. Такі атаки на цивільну інфраструктуру можуть виявитися порушенням міжнародного гуманітарного права. «Та попри всі заяви американців режим демонструє стійкість», — зазначили журналісти.

Експерти попереджають, що подібні операції створюють проблеми з поповненням запасів боєприпасів і вимагають пояснень для суспільства щодо їхньої життєвої необхідності. Обмежувальними факторами залишаються також зростання світових цін на нафту та зниження рейтингів влади.

Президент США заявив, що меморандум про взаєморозуміння з Іраном, укладений для припинення війни, закінчився. «Я більше не хочу мати з ними справу», — сказав він. Відтак Сполучені Штати розпочали новий раунд військових ударів проти Ірану та скасували ключове звільнення від санкцій, що стосувалося продажу іранської нафти, звинувативши Тегеран у нападі на комерційні кораблі в Ормузькій протоці.

Через війну між США й Іраном світ втратив близько 13 % постачань нафти, і в підсумку ціни злетіли з 60 USD до 100 USD за барель. Однак похмурі прогнози стрибка до 200 USD не справдилися. Через закриття протоки найбільші виробники нафти в Перській затоці були змушені скоротити видобуток майже на 45 %.

А в результаті іранської атаки балістичними ракетами і безпілотними літальними апаратами (БПЛА) по Йорданії загинули двоє американських військовослужбовців, ще один зник безвісти. Про це повідомило Центральне командування Збройних сил Сполучених Штатів (CENTCOM). Ще чотирьох американських військових евакуювали до лікарень, та їх уже виписали, що дозволило повернулися до виконання обов’язків.

Іранський Корпус вартових ісламської революції заявив, що під час атаки нібито знищив щонайменше два американські винищувачі на авіабазі Аль-Азрак у Йорданії. У CENTCOM не стали коментувати ці твердження.

У відповідь США здійснили нові удари по Ірану. Їх особисто санкціонував глава Білого дому. Американське командування зазначило, що за допомогою цих ударів вдалося послабити можливості Ірану загрожувати комерційному судноплавству в Ормузькій протоці. Нова ескалація також пов’язана із ситуацією в Ормузькій протоці, яку Тегеран оголосив закритою. До початку конфлікту через цей маршрут проходила приблизно п’ята частина світових постачань нафти.

Водночас із гучними звинуваченнями на адресу Пекіна господар Овального кабінету паралельно працює над потеплінням стосунків із Сі Цзіньпіном, главою Китайської Народної Республіки (КНР). За даними Politico, він доручив розвідкам і правоохоронцям розслідувати «приховування китайського втручання» у вибори 2000 року.

Пітер Наварро, радник Білого дому з торгівлі, розповів, що мова про пошук «зловмисних діячах усередині країни». Ця риторика викликала гостру критику з боку членів Демократичної партії, які бачать реальною мішенню Трампа не Пекін, а тих, кого він вважає «ворогами». Тим часом у Конґресі Трампа звинувачують у тому, що перетворює американсько-китайські відносини на зброю винятково заради просування політичної мети, а не для розв’язання реальних питань безпеки. Ця очевидна непослідовність роздратувала навіть «яструбів» в оточенні президента. Майкл Соболик, один із них, заявив, що якщо за логікою Трампа саме КНР працювала на його поразку, чому ж прагне стабільних взаємин великих держав із Сі, продає ШІ-чіпи КНР і скасовує надзвичайний указ щодо Сянгану?

До слова

Сенатор Дік Дурбін заявив, що Білий дім затримує надання Україні давно затвердженої військової допомоги на 400 млн USD, відтак ці кошти можуть «зависнути» до 2029 року. За його словами, план витрат адміністрації вказує на те, що значна частина коштів може бути недоступна Україні аж до наступних виборів президента США.