І позитив, і неґатив

Світові експерти оцінюють успіхи українців і втрати росіян.

Оцінка Financial Times

Від початку повномасштабної війни Україну здебільшого сприймали як сторону, що перебуває у значно гіршому становищі. Однак цього року ситуація стала змінюватися, і перевага поступово переходить на користь Києва. Про це написав Мартін Сандбу, економічний оглядач Financial Times.

На його думку, Україна змогла досягти суттєвої технологічної та військової переваги, що поступово змінює баланс сил на фронті. Водночас Російська Федерація (РФ) має клопоти з економікою, а її можливості продовжувати війну без масштабної мобілізації економіки звужуються.

Автор зазначив, що щомісяця російська армія втрачає 30-40 тис. військових. Значною мірою це стало наслідком прориву України у сфері військових технологій. Він також звернув увагу, що РФ поступово втрачає контроль й над окремими територіями. А українські удари по російських об’єктах, зокрема, нафтопереробних заводах, обмежили її експортні можливості. Оглядач зазначив, що операції українських сил проти окупаційної адміністрації Криму змусили її запровадити режим надзвичайного стану після перебоїв із електропостачанням і дефіциту пального.

Відтак економічний потенціал РФ фактично вже вичерпаний. На його думку, реальний рівень інфляції в країні перевищує офіційні показники, що свідчить про відсутність у Москви додаткових ресурсів для підтримання економіки. Російський уряд уже перевищив запланований на весь рік показник бюджетного дефіциту. Водночас після зростання економіки у першому кварталі 2026-го знову розпочався спад, а значні виплати сім’ям убитих і поранених військових суттєво впливають на макроекономічну ситуацію.

Оцінка ISW

В результаті масштабні наступальні операції окупаційної армії на кількох ділянках фронту зупинилися без жодних територіальних здобутків. Натомість українські військові успішно проводять жорсткі контратаки та методично знищують ворожу логістику глибоко в запіллі ворога. Про це повідомив Інститут вивчення війни (ISW).

На півночі Харківської та Сумської областей російські загарбники недавно марно намагалися прорвати оборону. Українським захисникам вдалося зупинити ворога та перейти у контрнаступ біля Козачої Лопані та Земляного Яру. Водночас Сили оборони завдали потужних ударів по російському командному пункту та складу пального у Білгородській області.

Схожа ситуація спостерігається і в Донецькій області, де окупанти без успіху штурмували позиції на Слов’янському, Покровському та Новопавлівському напрямках. Не маючи реальних успіхів, російська пропаґанда взялася масово створювати інформаційні фальшивки. Зокрема, поширює генеровані штучним інтелектом відео, у яких заявляє про нібито захоплення Покровська й інших населених пунктів.

На окупованій частині Запорізької області українські війська продовжують активно руйнувати транспортні шляхи супротивника. Завдяки точним ударам безпілотних літальних апаратів (БПЛА) й артилерії вдалося частково зруйнувати важливий міст на трасі Ростов-Крим. Також захисники спопелили кілька російських логістичних вантажівок, суттєво ускладнивши забезпечення ворожої групи військ.

Окрему увагу Сили оборони зосередили на послабленні військового потенціалу окупантів у Криму. Точні далекобійні удари пошкодили російську систему протиповітряної оборони та критично важливі резервуари з пальним під Феодосію та Керчю. Через ці атаки на окупованому півострові почалися серйозні перебої з електропостачанням, які змусили владу запровадити графіки вимикань.

Оцінка CSIS

Сет Джонс і Райлі Мак-Кейб, аналітики Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), вважають, що РФ остаточно втратила військову ініціативу в Україні, а ціна війни для режиму російського диктатора продовжує зростати. Згідно з оцінками CSIS, від початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022-го до червня 2026 року Збройні сили РФ зазнали приблизно 1,4 млн бойових втрат (убитими, пораненими та зниклими безвісти). З цієї кількості від 400 тис. до 450 тис. становлять безповоротні втрати (мертві).

Експерти наголосили, що ці показники є безпрецедентними: вони у більш ніж учетверо перевищують загальні втрати США в усіх війнах після Другої світової війни та більш ніж у дев'ять разів — сукупні втрати СРСР і РФ за цей же період (у т. ч. війни в Афганістані та Чечні). У першій половині ц. р. щомісячні втрати росіян склали від 30 тис. до 34 тис. осіб, що перевищує її здатність вербувати нових солдатів (близько 27 тис. новобранців на місяць). Співвідношення втрат між РФ та Україною, яке більшу частину війни трималося на рівні 2:1 або 3:1, тепер зросло до 8:1 на користь України.

Джонс і Мак-Кейб констатували, що російський наземний наступ фактично зупинився. Просування окупаційних військ вимірюється десятками метрів на добу, що робить його одним із найповільніших у військовій історії за останнє століття (темпи порівнянні хіба з битвою на Соммі під час Першої світової).

У CSIS підкреслили успішність української кампанії з повітряного перехоплення, в якій масово використовують БПЛА та ракети. Україна завдавала ударів як по ближніх цілях, так і по глибокому запіллі ворога на відстані більше 6 тис. км від Києва.

Особливу експерти зосередили на інтеграції штучного інтелекту. Вони згадали приклад українського автономного ударного БПЛА Hornet вартістю 6 тис. USD і радіусом дії до 150 км. Більше 90 % російських втрат у так званих зонах ураження (шириною 20-40 км вздовж лінії фронту) є наслідком роботи БПЛА, а не стрілецьких боїв.

Не лише позитив

Проте Сергій Бескрестнов, радник міністра оборони України заявив, що крім позитивних новин про війну з РФ, є й величезна кількість технологічних проблем, які необхідно вирішувати. Першою він назвав відсутність серійного та масового засобу протидії російським керованим авіаційним бомбам.

Росіяни також активізують використання MESH-модемів для розвідки та онлайн-ударів дронами. За словами посадовця, Україна повільно просувається у розробці засобів радіоелектронної боротьби (РЕБ) проти цієї технології.

Окремо він згадав проблему з атаками дронів на прифронтові зони. «Страждають не лише села, а й Херсон, Харків, Запоріжжя, Суми. Потрібні системи оповіщення та системні заходи щодо боротьби з дронами», — наголосив експерт.

Україні також потрібно більше тактичних радіолокаційних станцій (РЛС). Адже завдяки ним радіолокаційне поле стає щільнішим і ширшим, а без цього перехоплювачі не працюють. Також «Флеш» нагадав, що Україні необхідно створити власну балістичну ракету. За його словами, це радикально змінило б хід війни.

Крім того, згадав про проблему відсутності масових і серійних рішень у РЕБ для відеоканалів дронів, адже «ворог випереджає нас тут як у розробках, так і в досвіді застосування».

Радник міністра також зазначив, що поки що немає перевірених рішень для захисту середніх ударних літаків і бомбардувальників від зенітних дронів РФ. А це може стати дуже серйозною проблемою, якщо Україна їх не створить.

Також заявив, що в України відсутній системний технологічний підхід до пошуку та знищення тактичних РЛС росіян, які є «очима» ворога в небі. «Флеш» зазначив, що необхідні й розробки та рішення у сфері альтернативної навігації для глибоких ударів.

До слова

На фронті загинув Максим Осередчук, колишній продюсер американського телевізійного каналу ABC News. Він захищав Україну у лавах 34-ї окремої бригади української морської піхоти. До команди ABC News приєднався після початку повномасштабного вторгнення. Супроводжував журналістів телеканалу під час фільмування у прифронтових реґіонах та на фронті. «Макс любив свою роботу, свою країну та своїх товаришів по команді. Він вірив у журналістську місію розповідати історії з найважче доступних куточків своєї країни, які досі зазнають нападів», — йдеться у повідомленні ABC News. Після звільнення з телебачення працював для The New York Times, а кілька місяців тому його мобілізували. За словами колег, патріот не опирався службі та хотів захищати свою родину. Максим Осередчук загинув унаслідок атаки російського дрона. Йому було 30 років. Осиротіла його дев’ятимісячна донька.

Мовою чисел

Громадяни яких держав загинули за Україну: Колумбія (678), США (124), Грузія (102), Бразилія (98), Білорусь (68), Росія (59), Велика Британія (49), Азербайджан (38), Франція (27), Польща (24), Перу (19), Фінляндія (18), Канада (18), Німеччина (17), Арґентина (17), Іспанія (16), Чехія (15), Швеція (13), Італія (13), Австралія (12).