Українцям у Польщі не раді

Ґжеґож Браун, лідер ультраправої польської партії «Конфедерація польської корони», пошкодив пам’ятник воїнам Української повстанської армії (УПА) в с. Бялисток (Люблінське воєводство). Відео свого вчинку він сам опублікував у соціальних мережах. На кадрах видно, як політик за допомогою молота методично розбиває викарбувані на камені імена українців.

Свої дії він пояснив тим, що монумент нібито «ображає пам’ять жертв» і є «самовільною спорудою», яку треба було негайно демонтувати ще в день відкриття. «Цей обеліск, що ображає пам’ять жертв українського геноциду проти поляків, має бути демонтований за допомогою професійного обладнання, яке необхідно негайно доставити сюди після задокументування злочину виправдання нацизму та бандеризму», — заявив політик.

Гранітний обеліск у Бялистоку розташований безпосередньо на місці масового поховання українців, які загинули в боях проти радянського НКВС 1946 року. Місце пам’яті функціонує ще з 1990-х, а сучасний вигляд отримало 2019-го. Цей пам’ятник уже не вперше страждає від рук зловмисників. Влітку ц. р. невідомі обмалювали його фарбою та зрізали декоративну арку. А нещодавно обеліск зазнав чергового пошкодження, поліція розшукує причетних.

У Міністерстві закордонних справ (МЗС) України жорстко засудили трощення Брауном за допомогою молотка пам’ятника УПА та закликали правоохоронців відреагувати на це належним чином, а владу — відновити пошкоджений монумент. У відомстві заявили, що політичні маргінали в Польщі не придумали нічого кращого, ніж воювати з могилами. «У час, коли йде реальна війна, яка становить екзистенційну загрозу і для України, і для Польщі. Це ганебна й аморальна поведінка, яка не може викликати нічого крім сорому і засудження у будь-якої нормальної людини», — зазначили дипломати.

Вони наголосили, що Україна очікує від польських компетентних органів належної правової оцінки цих дій, відновлення пошкодженої могили, а також інших місць української пам’яті у Польщі та недопущення подібних випадків у майбутньому. «Україна послідовно виступає за однаковий принцип по обидва боки кордону: українські місця пам’яті в Польщі та польські місця пам’яті в Україні мають бути захищеними. Ніхто не має права перетворювати пам’ять і пошану до померлих на циркову виставу для досягнення своїх політичних цілей», — додали у МЗС.

Та Браун не єдиний, хто виступає проти українців. Деякі поляки вже створюють громадські патрулі для пошуку українців на вулицях і їхню перевірок на вдячність. Відтак за останні кілька місяців з Польщі виїхали 106 тис. українців. Польські медіа припускають, що серед причин виїзду може бути зростання неґативного ставлення поляків до українців. Водночас 51 % українських біженців у Польщі заявили, що планують повернутися додому. Хоча більшість із них і відкладає повернення до завершення війни. Про це свідчать результати опитування групи «Рейтинґ». Згідно з дослідженням, 8 % опитаних готові повернутися найближчим часом, ще 43 % — після завершення війни. Не планують повертатися 26 %, а 23 % ще не визначилися.

Головною умовою для повернення 71 % респондентів назвали безпеку та стабільність в Україні. Для 36 % важливим є розвиток економіки, а для 26 % — можливість знайти роботу. Ще 21 % очікує відсутності внутрішніх мовних, релігійних та інших конфліктів.

Водночас 44 % українців хотіли б залишитися за кордоном назавжди, хоча 43 % не планують цього. Серед тих, хто розглядає постійне життя за кордоном, 40 % обирають Польщу, 17 % — іншу європейську країну, а 6 % — державу за межами Європи. Ще 37 % не визначилися з країною.