Тріумф, що відкладається

Після інтерв'ю з президентом США Марія Бартіромо, журналістка Fox News, повідомила, що Дональд Трамп підтвердив завершення активних дій проти Тегерану. За її словами, під час бесіди з главою держави обговорювали різні теми, зокрема, економіку, взаємодію в межах НАТО та ситуацію з Іраном.

Без допомоги

Більше 10 тис. американських військовослужбовців та 12 кораблів Військово-морських сил (ВМС) США взяти участь у блокаді іранських портів, яку застосували щодо всіх кораблів, що заходять до іранських портів або виходять із них. Операцію розпочали 13 квітня. Глава Білого дому заявив, що кожен іранський корабель, який наблизиться до кордону, буде знищений. Його розлютила данина до 2 млн USD, яку Іран збирав із окремих танкерів, які пропускав через Ормузьку протоку.

Але вже 13 квітня господар Овального кабінету змінив гнів на милість. «Я назавжди відкриваю Ормузьку протоку. Китайська Народна Республіка (КНР) дуже рада, що я назавжди відкриваю Ормузьку протоку. Я роблю це для них і для всього світу. Така ситуація більше ніколи не повториться», — зазначив він і додав, Пекін погодився не постачати зброю Ірану. «Президент Сі обійме мене міцно й по-дружньому, коли приїду туди за кілька тижнів. Ми працюємо разом розумно й дуже ефективно! Хіба це не краще, ніж воювати? Але запам’ятайте, ми дуже добре вміємо воювати, якщо доведеться. Набагато краще за будь-кого іншого!» — підсумував він.

Та Bloomberg вважає, що це радше сталося не з милості, а тому, що Вашинґтону не вдалося створити коаліцію, готову до військово-морської операції у протоці, ні із союзниками по НАТО, ні з ключовими державами Азії, які постраждали від припинення комерційного судноплавства через Ормуз. Попри заяви американського лідера про підтримку від союзників, ті не виявили готовності допомагати з розблокуванням Ормузької протоки.

Відтак Сполученим Штатам доводиться діяти власними силами, а їх не так багато, як може здатися. До початку операції проти Ірану США зібрали на Близькому Сході чималу армаду. До наявних там есмінців, сторожових та інших кораблів додали дві авіаносні групи з десятками літаків і гвинтокрилів. Але лише незначна їхня частина здатна діяти в умовах вузької Ормузької протоки.

Основні ударні сили — авіаносці в супроводі ракетних есмінців та атомні субмарини — розміщуються на безпечній відстані від іранських берегів. Немає сенсу вводити їх в Ормузьку протоку на відстань прямого гарматного пострілу. А до проведення наземної операції на території Ірану американське військове командування ще не готове.

Для операцій у безпосередній близькості від Ірану Сполучені Штати мають у своєму розпорядженні лише два вільні ракетні есмінці — Mitscher і McFaul, три кораблі прибережної зони Canberra, Tulsa і Santa Barbara, а також шість малих патрульних кораблів, що перебувають біля узбережжя Бахрейну.

Цього недостатньо, щоб забезпечити безпечний прохід танкерів через Ормузьку протоку, коли Іран усе ще має можливість мінувати акваторію та завдавати ракетних і дронових ударів. У мирний час цим маршрутом раніше щодня користувалося приблизно 150 комерційних кораблів.

Можливі союзники

Велика Британія та Франція організували зустріч, на якій обговорювали ситуацію з Ормузькою протокою. Однак, у формуванні військово-морської місії досягнули лише незначного прогресу. Адже ніхто не хоче розгортати свої сили доти, доки не буде укладене постійне перемир'я між США й Іраном.

Тож перемовини наразі зосереджені на дипломатичних зусиллях щодо врегулювання конфлікту між Сполучені Штатами, Ізраїлем та Іраном, а не на військових рішеннях, навіть попри те, що Вашинґтон наполягає на конкретних зобов'язаннях щодо ВМС.

Лондон і Париж також не дійшли згоди щодо того, як може працювати військово-морська операція, в т. ч. те, яку роль у ній можуть відіграти Сполучені Штати. Спершу дипломати хочуть побачити, як розвиватимуться крихкі мирні перемовини, перш ніж ухвалювати рішення про конкретну місію.

Сполучене Королівство зосередилося на тому, чи варто розгортати в реґіоні вже наявні автономні системи тралення мін, замість військових кораблів для супроводу танкерів через протоку. А Франція постійно наголошує на системі супроводу. Париж прагне, щоб будь-яку місію тісно координувати з Тегераном, а це означає, що в ній братимуть участь лише ті країни, що не вступали в конфлікт із Іраном, такі як Індія або інші європейські держави.

Проте кілька союзників вважають, що участь США матиме неґативний ефект. Але Франція та Велика Британія єдині в тому, що хочуть, аби місія діяла під мандатом Організації Об'єднаних Націй. Водночас офіційні особи визнають, що це буде складно забезпечити, з огляду на те, що Сполучені Штати, КНР і Російська Федерація (РФ) повинні будуть дати свою згоду.

Нові збитки

Тим часом прямих збитків зазнають торгові партнери країн Перської затоки, постачання зриваються, світові ціни на нафту знову різко злетіли. Ще невідомо, як відреагує на американську блокаду протоки КНР із її значними ВМС і військовою базою в Джибуті. Але й союзники США не мають причин для оптимізму — багато з них також опинилися серед жертв, не беручи участі у війні.

Своєю чергою, Politico написала, що США відновили санкції проти російської нафти. За даними видання, обмеження знову набрали чинності після того, як адміністрація президента дозволила закінчитися терміну, запровадженому через війну в Ірані. Але також продовжили і дію винятку з санкцій, що дозволяє роздрібним автозаправним станціям російської компанії «Лукойл» працювати за межами РФ до 29 жовтня ц. р. Виняток із санкцій стосується близько 2 тис. станцій у Європі, Центральній Азії, на Близькому Сході та в Америці.

«Лукойл» володіє близько 200 автозаправними станціями у Нью-Джерзі, Пенсільванії та Нью-Йорку. Це один із провідних роздрібних продавців моторного палива в Молдові та Болгарії. Компанія керує близько 600 станціями в Туреччині та понад 300 у Румунії. Міністерство фінансів США видало ліцензію, що дозволяє певні операції з нафтопереробними підприємствами «Лукойл» у Болгарії, зокрема, «Лукойл Нафтохім Бургас», що є найбільшим нафтопереробним підприємством на Балканах.

Крім цього, Міністерство фінансів Сполучених Штатів оголосило про запровадження нових санкцій проти Ірану. За повідомленням CNN, обмеження торкнуться більш ніж 20 осіб, компаній і кораблів, які, як стверджує відомство, причетні до експорту іранської нафти та природного газу. Суб’єкти, які потрапили під санкції, входять до мережі під керівництвом Мохаммеда Хоссейна Шамхані. Його батько був головним політичним радником аятоли Алі Хаменеї, верховного лідера країни, якого ліквідували американці. Раніше Білий дім уже запроваджував санкції проти частини величезної судноплавної імперії Шамхані. Зокрема, в липні 2025-го під обмеження потрапили більше 115 осіб, організацій і кораблів.

Зараз ВМС США розгортають масштабну операцію в районі Ормузької протоки, намагаючись виявити та знищити можливі іранські морські міни. За даними американської розвідки, Тегеран зберігає значні запаси мін, частина яких, імовірно, вже могла бути розміщена у водах протоки. Тож навіть сама загроза їхнього використання змусила комерційні кораблі різко скоротити рух у реґіоні, що відчутно впливає на глобальні енергетичні ринки.

17 квітня Тегеран відкрив Ормузьку протоку для всіх коріблва на період дії режиму припинення вогню в Лівані. Про це повідомив Сеєд Аббас Арагчі, міністр закордонних справ Ірану. Та це послаблення не протрималося навіть добу.

До слова

Білий дім оприлюднив проєкт 76-метрової арки, яку президент хоче звести у столиці США. Трамп заявив, що його адміністрація подала плани щодо зведення арки до Комісії з образотворчого мистецтва, яка розгляне цю пропозицію. За словами американського лідера, «Арка Трампа» стане «найвеличнішою та найкрасивішою Тріумфальною аркою в усьому світі». «Це буде чудовим доповненням до району Вашинґтона, яким усі американці зможуть насолоджуватися протягом багатьох десятиліть», — запевнив він. На візуалізації арки є золотий напис One Nation Under God, увінчаний двома золотими орлами та золотою крилатою Статуєю Свободи. На постаменті розташовані статуї золотих левів. Якщо проєкт затвердять, пам'ятник стане вищим за будівлю Капітолію США та Меморіал Лінкольна. Цікаво, який тріумф він має закріпити?