Відкриття археологів

У західній пустелі Єгипту в оазі Дахла археологи виявили добре збережене місто візантійської доби. Вчені дослідили житлові квартали, громадські простори та релігійні споруди, серед яких — базиліка середини IV ст., зведена на підвищенні та орієнтована на головні вулиці міста.

У Міністерство туризму та старожитностей Єгипту зазначили, що планування поселення було чітко структурованим: головні магістралі перетиналися під прямим кутом, формуючи площі та відкриті громадські простори.

Поруч із базилікою збереглися залишки двох сторожових веж, а також укріплена споруда з масивними оборонними стінами. Серед знахідок — житлові будинки з приймальними залами та склепінчастими дахами.

Особливу увагу дослідників привернув будинок диякона Тісуса, датований другою половиною IV ст. Ймовірно, його використовували як домашню церкву до будівництва головної базиліки.

Під час розкопок також виявили хлібні печі, кам’яні жорна, кухонні приміщення, бронзові та золоті монети часів Римської та Візантійської імперій, зокрема, за правління імператора Констанція II (337-361). Ще однією важливою знахідкою стали близько 200 остраконів — фрагментів кераміки з написами. Вони містять записи про торгівлю, листування та повсякденне життя мешканців міста.

Окремі розкопки проводили на пам’ятці Марина-ель-Аламейн неподалік від Александрією. Там археологи виявили ще 18 гробниць, а також кераміку, амфори, світильники та рідкісні артефакти, зокрема, поховальні золоті пластини, вкладені до ротів померлих — елемент давнього обряду, відомого як «золотий язик». Дослідники вважають, що Марина-ель-Аламейн є залишками давнього греко-римського портового міста Леукаспіс, яке процвітало до IV ст. та було важливим торговельним центром Середземномор’я.