Дії Канади в обхід США

Канада прискорить процес затвердження нового проєкту нафтогону для експорту сирої нафти до західного узбережжя країни, який може приносити понад 20 млрд CAD на рік у валовий внутрішній продукт. Він є ключовою складовою стратегії Марка Карні, спрямованої на диверсифікацію економіки та зменшення залежності від Сполучених Штатів, а також на пом'якшення наслідків введення мит Дональдом Трампом. Глава канадського уряду зазначив, що Оттава офіційно додасть Pacific Link до переліку проєктів національного значення, що дозволить йому пройти єдину процедуру федерального регуляторного розгляду.

Він поінформував, що Оттава планує завершити цей процес до 1 вересня 2027 року. «Нафтогін до західного узбережжя є частиною нашої місії з трансформації економіки, подвоєння експорту за межі США протягом наступного десятиліття, розкриття нашого повного потенціалу як глобальної енергетичної супердержави», — заявив прем’єр-міністр.

Оттава стверджує, що проєкт пропускною здатністю 1 млн барелів на добу створить 140 тис. робочих місць і забезпечить 100 млрд CAD бюджетних надходжень до 2060-го.

Наразі в Канаді діє лише один нафтогін для експорту, що пролягає зі сходу на захід, — Trans Mountain Pipeline пропускною здатністю 890 тис. барелів на добу. Розширення цього трубогону завершили 2024 року, але він уже працює на повну потужність.

Крім цього, Канада подвоїть обсяг терміналу скрапленого газу LNG Canada у Кітіматі (провінція Британська Колумбія). «Рішення виділити більше 30 млрд CAD у добудову другої фази проєкту LNG Canada зробить це підприємство другим за обсягом у світі», — наголосив п. Карні.

Він також додав, що розбудова терміналу дозволить поєднати дешеву та чисту канадську енергію зі світовими ринками. «Це також забезпечить надійне постачання до Азії й Європи», — зазначив прем’єр. Після завершення робіт на терміналі його потужність зросте з 14 до 28 млн т на рік. Терміналом володіє конгломерат транснаціональних компаній Shell, Petronas, PetroChina та Mitsubishi.

Своєю чергою, виробники кліматичного обладнання обабіч кордону закликали зберегти безмитну торгівлю в рамках угоди між США, Мексикою та Канадою (CUSMA), щоб уникнути стрибка цін для споживачів. Нещодавно сотні робітників підприємства Stelco в Онтаріо дізналися про майбутні звільнення та плани зупинки заводу Hamilton Works. Тим часом, президент Сполучених Штатів анонсував масштабний проект будівництва мегазаводу з виробництва сталі в Айові вартістю 15 млрд USD, пообіцявши створити сотні нових робочих місць у реґіоні. «Це результат роботи ваших мит за ст. 232 Закону про розширення торгівлі США, — заявив Говард Латник, міністр торгівлі Сполучених Штатів. — Без цих мит ні цей рудник, ні цей сталеливарний завод не будували б».

Марк Карні з посмішкою відкинув коментар президента Трампа про те, що Канада нібито вибачиться за свої мита. Однак у міру загострення торгових суперечностей лідерам бізнесу стає не до сміху. Особливо це стосується сфери опалення, вентиляції, кондиціювання та охолодження, де напередодні холодів стрімко зростають ціни.

Канадські й американські асоціації, які представляють підрядників, дистрибуторів і виробників, об'єднали свої зусилля, закликаючи Оттаву та Вашинґтон зберегти безмитний режим у рамках CUSMA. Вони попереджають, що відрахування на обладнання та комплектуючі збільшують витрати, руйнують тісно інтегровані ланцюжки постачання та змушують покупців шукати потрібні компоненти за кордоном.

«Незабаром стане холодніше, і людям доведеться вмикати обігрівачі. Ті старі печі, які потрібно замінити, тепер оподатковують митом», — зауважив Віктор Гайман, виконавчий директор онтарійського кооперативу підрядників ClimateCare Canada. За його словами, домовласники, яким цього року потрібно замінити піч, теплову помпу чи кондиціонер, заплатять набагато більше, ніж до початку торгової війни. Роботи, які два роки тому коштували б 5 тис. CAD, тепер коштують 5,7 тис. або 5,8 тис. CAD.

Мартін Луймес, віцепрезидент Канадського інституту опалення, охолодження та кондиціювання повітря зі зв'язків із урядом, що представляє близько 1,2 тис. компаній по всій Канаді, зазначив, що побоювання галузі стали ще гострішими після розширення списку оподатковуваних товарів. «Під дію мит потрапили кондиціонери, теплові помпи та цілий ряд інших товарів, у т. ч. холодильні компоненти та деталі. Ставки змінюються від 15 до 50 %», — пояснив він. Й оскільки Канада імпортує зі США більше кліматичного обладнання, ніж експортує, експерт вважає, що заходи у відповідь Оттави б'ють по канадській економіці навіть відчутніше, ніж початкові американські тарифи.

2025-го Канада запровадила заходи у відповідь на мита Сполучених Штатів, обклавши податком американські газові печі. Пізніше канадська промисловість домоглася скасування цих зборів. Тепер представники канадської галузі єдині в своїй думці: чим довше триватиме тарифна війна, тим більше американських компаній переорієнтують закупівлі на азійських виробників, чию продукцію не обкладають двостороннім митом. А позаяк ринки кліматичного обладнання Канади та США тісно пов'язані, а деякі деталі перетинають кордон по кілька разів у процесі складання, лідери галузі просять владу віддати пріоритет поверненню до вільної, справедливої та передбачуваної торгівлі.