Страх будь-якого диктатора

Американська CNN повідомила, що Кремль посилює охорону Путіна через страх перевороту. Запровадили тотальний контроль, нові перевірки й обмеження для оточення російського диктатора. Зокрема, у будинках осіб із його найближчого оточення встановлюють системи спостереження, а персоналу — від кухарів до фотографів — заборонили користуватися громадським транспортом. Усі відвідувачі проходять подвійні перевірки, а поруч із диктатором можна користуватися лише телефонами без доступу до Інтернету.

Захист посилили

The Washington Post написала, що у Кремлі назріває глибокий розкол еліт із 1990-х, а Путін, імовірно, ховається в бункері через страх перевороту та замаху. Газета вважає, що конфлікт між адміністрацією Російської Федерації (РФ) і Федеральною службою безпеки (ФСБ) виходить з-під контролю. Силовики вимагають посилення репресій і жорсткого контролю над Інтернетом через побоювання протестів. Ситуацію в Кремлі експерти порівнюють із кризою 1996 року, коли владу втрачав Борис Єльцин. Кремль зараз намагається втримати країну пропаґандою, натомість ФСБ просуває цензуру та репресії. На тлі блокувань Інтернету рейтинґ Путіна падає до мінімуму з початку війни. А в РФ зростає економічна нестабільність і хаос, система слабшає зсередини.

Financial Times повідомила, що Федеральна служба охорони (ФСО), яка відповідає за безпеку президента РФ, останнім часом значно посилила заходи щодо захисту диктатора. Путін проводить по кілька тижнів у модернізованих бункерах, зокрема, у Краснодарському краї. Список місць, які відвідує, суттєво скоротили: він уже не їздить до резиденцій у Підмосков'ї та на Валдаї. 2026-го Путін також жодного разу не відвідував військові об'єкти, хоча торік такі поїздки були регулярними.

Російські пропаґандисти для звітів про діяльність президента продовжують використовувати заздалегідь підготовлені відеоматеріали. Кремль регулярно публікує так звані консерви. Їхніх учасників просять однаково одягатися в день запису відео та в день його публікації, проте це вдається не всім.

Перекладання відповідальності

Частину заходів запровадили після ліквідації генерал-лейтенанта Фаніла Сарварова, начальника управління оперативної підготовки Генерального штабу (ГШ) Збройних сил РФ. У грудні 2025-го його автомобіль підірвали на парковці біля будинку в Москві. Слідчий комітет перевіряв тоді версію про причетність українських спецслужб, але нічого не зміг вигадати.

Обговорення цього вбивства призвело до конфлікту між представниками силових структур. Європейська розвідка оприлюднила інформацію про нараду силовиків, яку Путін скликав 25 грудня — через три дні після події. Тоді представники силових структур перекладали одне на іншого відповідальність за недоліки системи дотримання безпеки.

Валерій Герасимов, начальник ГШ, різко розкритикував Олександра Бортникова, директора ФСБ, за нездатність забезпечити захист від атак. Останній поскаржився на нестачу ресурсів і дорікнув Міністерству оборони (МО) тим, що у їхньому складі немає спецпідрозділу для фізичного захисту вищих керівників. А Віктор Золотов, директор Росгвардії, наполягав, що його ресурси не можна виділяти на захист офіцерів МО.

У підсумку диктатор закликав учасників наради до спокою та доручив надати конкретні пропозиції. Після наради він зустрівся з Дмитром Кочнєвим, директором ФСО. За підсумками цієї зустрічі ухвалили рішення розширити список осіб, які перебувають під посиленим захистом: до нього додали десятьох генералів, зокрема, трьох заступників начальника ГШ.

За даними європейської розвідки, від початку березня ц. р. Путін дуже стурбований витоком чутливої інформації та ризиком змови або спроби перевороту. Він побоюється використання для можливого замаху з боку російської політичної еліти безпілотних літальних апаратів. Потенційним фактором дестабілізації розглядають Сергія Шойгу, колишнього міністра оборони РФ, який із травня 2024 року обіймає посаду секретаря Ради безпеки і зберіг значний вплив у вищому військовому командуванні.

На початку березня 2026-го в Москві заарештували Руслана Цалікова, колишнього першого заступника Шойгу. Його підозрюють у створенні злочинної спільноти, розтраті та хабарях. Цей арешт експерти розглядають як порушення негласних гарантій безпеки для еліт. А також послаблює позиції самого Шойгу і підвищує ймовірність того, що він теж може стати об'єктом кримінального переслідування. Водночас CNN зазначила, що доказів проти Шойгу немає, а характер таких даних робить частину деталей складними для перевірки.

Причина — в економіці

Тим часом, за даними The Moscow Times, нафтогазові прибутки російського бюджету виявилися набагато меншими, ніж можна було очікувати при зростанні цін на нафту. У квітні ц. р. вони склали 855,6 млрд RUB. Це лише на 21 млрд RUB більше за базовий рівень, який розраховують, виходячи зі закладеної до бюджету ціни 59 USD за барель.

Такою ж була ціна в березні 2025-го, на основі якої обчислювали податки за квітень минулого року. Тоді нафтогазові доходи були на 230 млрд RUB, або на 26,9 % вищими, ніж зараз, хоча цього квітня податкова ціна російської нафти була вже 77 USD за барель. А за підсумками чотирьох місяців до бюджету надійшло 2,3 трлн RUB від нафти та газу, що на 38,3 % менше, ніж роком раніше. Бюджет наразі зібрав лише чверть від річного плану — 8,92 трлн RUB.

«В березні нафтогазові прибутки зросли на 40 %. Проте заявлені 21 млрд RUB додаткових надходжень виявилися значно нижчими за прогнози (200-250 млрд RUB)», — зазначив економіст Дмитро Польовий. А Сергій Алексашенко, колишній заступник міністра фінансів РФ, очікував на «військову премію» в нафтогазових доходах квітня в 220 млрд RUB.

Такий слабкий результат пов'язаний насамперед із компенсаціями, що зросли, нафтовим компаніям за підтримку низьких цін на паливо (демпферний механізм). Бюджет виплачує нафтовим компаніям частину різниці між внутрішніми та зовнішніми цінами. У квітні це було 207,5 млрд RUB, а в березні — 15 млрд RUB. Економіст Єгор Сусін пояснив квітневий результат саме великими компенсаціями за демпфером.

Практично цілковита відсутність нафтогазових надприбутків у квітні призвела до того, що купівлі валюти для наповнення Фонду національного добробуту РФ виявилися в кілька разів меншими за очікувані. Опитані Reuters аналітики оцінювали їх у 340-455 млрд RUB, проте Міністерство фінансів повідомило про 110,3 млрд RUB. З урахуванням щоденних продажів Центробанку на 4,6 млрд RUB на день загальний обсяг денних покупок становитиме 1,2 млрд RUB. Аналітики VTB оцінювали ці покупки щонайменше у 10 млрд RUB, а Софія Донець, головна економістка «Т-інвестицій» — у 14-19 млрд RUB. За перший квартал дефіцит державного бюджету РФ склав 4,6 трлн RUB, перевищивши план на весь 2026 рік (3,8 трлн RUB). У травні нафтові податки сплачуватимуть, виходячи з ціни 94,9 USD за барель.

До слова

Третій рік поспіль у РФ фіксують рекорди з продажу антидепресантів. Про це свідчать дані аналітичної компанії AlphaRM. Обсяг реалізації антидепресантів у грошовому еквіваленті збільшився більш ніж удвоє. Також на третину зріс продаж анксиолітиків (транквілізаторів) і психостимуляторів — приблизно на 20 %. Якщо порівнювати показники 2025-го з 2022 роком, то антидепресантів продали на 41 % більше, а анксіолітиків — на 12 %. У першому кварталі ц. р., за даними RNC Pharma, аптеки реалізували 6,4 млн пакувань антидепресантів на суму 5,8 млрд RUB. Це на 22 % більше в пакуваннях і на 34 % — у грошах щодо аналогічного періоду минулого року. У січні ц. р. аналітична компанія DSM Group підсумування 2025 рік: 22,3 млн. пакувань антидепресантів на 20,5 млрд RUB. Зростання щодо 2024-го — 24 % у натуральному вираженні та 36 % у грошах. Таких темпів не спостерігалося до 2022 року. Зацікавлення цією категорією ліків відбулося після початку повномасштабного вторгнення в Україну — тоді продаж підскочив у 4,4 разу. Щонайменше 25-30 % жителів РФ, як зазначають лікарі, тепер мають ту чи іншу форму тривожного розладу, і тенденція до зростання зберігається.