Нова доктрина

Адміністрація президента США оприлюднила нову контртерористичну стратегію Сполучених Штатів на 2026 рік, у якій головними загрозами для безпеки названі наркокартелі, ісламісти і радикальні політичні групи.

Спонсор терору № 1

Згідно з оприлюдненим документом, нова стратегія США ґрунтується на принципах «Америка понад усе» та «Мир через силу». У документі визначили три основні типи терористичних організацій: наркотерористи, традиційні ісламістські терористи та жорстокі ліворадикальні екстремісти. До останньої категорії Білий дім зачислив антиамериканські та «радикально протрансгендерні» групи, зокрема, анархістів і представників руху «Антифа». «Коли я повернувся до Білого дому 20 січня 2025-го, чотири роки слабкості, невдач, капітуляції та принижень закінчилися. Наша нова контртерористична стратегія США — це повернення до здорового глузду та миру через силу. Якщо ви завдаєте шкоди американцям або плануєте це зробити, ми вас знайдемо й уб'ємо», — пригрозив Дональд Трамп.

У близькосхідному розділі стратегії Іран назвали спонсором терору № 1. Вашинґтон також суттєво розширив перелік терористичних організацій, додавши до нього осередки «Братів-мусульман» у Єгипті, Лівані, Судані та Йорданії. Водночас відзвітували про успішне завершення війни в Ґазі та створення місцевої «Ради миру».

Крім цього, адміністрація президента офіційно визнала нелегальний обіг фентанілу та його прекурсорів зброєю масового знищення. Відтепер США залишають за собою право завдавати превентивних військових ударів по мережах постачання та картелях у Західній півкулі, опираючись на оновлену «Доктрину Монро».

Білий дім жорстко вимагає від європейських союзників по НАТО негайно збільшити видатки на безпеку та змінити міґраційну політику. Вашинґтон наголошує, що масова міґрація перетворила Європу на логістичний і рекрутинговий хаб для міжнародного тероризму. «Американські чиновники звикли думати про європейські проблеми в категоріях недостатніх військових витрат і економічної стагнації. У цьому є частка правди, та реальні проблеми Європи ще глибші», — наголосив господар Овального кабінету.

На Африканському континенті та в країнах Азії Сполучені Штати планують зберігати лише мінімальну військову присутність. Білий дім має намір перекласти тягар боротьби з тероризмом на локальних партнерів, надаючи їм головно розвідувальну підтримку. Окремим пріоритетом у цих реґіонах визначили збройний захист християнського населення від нападів радикальних ісламістів.

Активні дії

Контртерористичну стратегію одразу ж узялися втілювати в життя. Так, Південне командування США (SOUTHCOM) завдало удару по кораблі в міжнародних водах східної частини Тихого океану, що рухався «маршрутами наркотрафіку». Внаслідок удару загинуло двоє людей. «За наказом генерала Френсіса Донована, командувача SOUTHCOM, Об'єднана оперативна група «Південний спис» провела летальний кінетичний удар по кораблі, який експлуатують організації, визнані терористичними», — йдеться в повідомленні. Американським військовим надійшло підтвердження від розвідки, що «корабель просувався уздовж тралиційних маршрутів наркотрафіку в Східній частині Тихого океану та був залучений до операцій із наркотрафіку». В SOUTHCOM заявили, що двоє чоловіків-наркотерористів були вбиті під час цієї операції.

Крім цього, американські військові завдали нових ударів по Ірану, націлившись на військовий об'єкт, який, на думку офіційних осіб, становив загрозу для американських військ та комерційного морського судноплавства в Ормузькій протоці. Також перехопили та збили кілька іранських безпілотних літальних апаратів, що становили аналогічну загрозу.

Reuters повідомила, що американські військові удари, про які раніше не повідомлялося, відбулися під час перемовин щодо припинення тримісячної війни, яка забрала життя тисяч людей і спричинила різке зростання світових цін на енергоносії з моменту її початку 28 лютого ц. р., коли США й Ізраїль завдали ударів по Ірану.

Перед тим Сполучені Штати здійснили так звані оборонні удари по Ірану, що Тегеран назвав порушенням крихкого перемир'я між країнами. Серед цілей США були кораблі, які намагалися встановити міни, та ракетні пускові установки, які, за словами Центрального командування Збройних сил США, становили загрозу для американських військ.

Глава Білого дому відкинув повідомлення іранських медіа про те, що Іран та Оман спільно контролюватимуть судноплавство через Ормузьку протоку в рамках мирної угоди. Він заявив, що водний шлях залишиться відкритим. Президент США пригрозив «підірвати» Оман за спробу встановити контроль над Ормузькою протокою разом із Іраном. Американського лідера обурила інформація про таємні перемовини Маската й Тегерана щодо Ормузької протоки. «Протока буде відкрита для всіх. Ніхто не буде її контролювати. Маємо намір за нею стежити. І будемо за нею стежити, — запевнив він і натякнув про ймовірність масштабної атаки на Оман.

Британська The Gardian написала, що через невдалі перемовини з Іраном республіканські «яструби» вкрай невдоволені. Вони підтримували війну проти Ірану від самого початку й операція «Епічна лють» є для них принциповою. Ба більше, можливе 60-денне припинення вогню ці політики вважають поразкою.

Габбард не витримала

Тулсі Габбард, директорка Національної розвідки США, вочевидь, не побачила своєї ролі в такій контртерористичній стратегії, тож надіслала президенту Трампу листа з проханням про відставку. «На жаль, я змушена подати у відставку з 30 червня ц. р. У мого чоловіка Абрагама нещодавно діагностували надзвичайно рідкісну форму раку кісток, — зазначила вона. — Для мене було величезною честю служити американському народу на посаді директора національної розвідки».

У своїй заяві посадовиця також повідомила, що глибоко вдячна за довіру та за можливість очолювати Офіс директора національної розвідки. А також зауважила, що досягла значного прогресу в Управлінні національної розвідки, забезпечивши безпрецедентну прозорість і повернувши довіру до розвідувального співтовариства.

Сам Трамп заявив, що Габбард чудово впоралася зі своєю посадою. І повідомив, що обов'язки директора національної розвідки виконуватиме Аарон Лукас, перший заступник Габбард.

Раніше про її плани покинути посаду повідомляла The Wall Street Journal. Видання вказувало, що вона не брала участі в обговоренні війни США й Ізраїлю проти Ірану, а також час від часу давала коментарі щодо ситуації на Близькому Сході, що суперечили офіційній позиції Білого дому.

Місце для України

Тим часом сенатор-демократ Дік Дурбін і сенатор-республіканець Чак Грасслі надіслали спільного листа Піту Геґсету, міністру війни США, з вимогою негайно розблокувати допомогу Україні та державам Балтії. «Ці країни несуть основний тягар російської аґресії, і наша нездатність підтримати їх лише підбадьорить Путіна та його військову машину», — заявив Дурбін. Як повідомила Associated Press, йдеться про розблокування 400 млн USD для України та ще 200 млн USD для оборонних програм Естонії, Латвії та Литви.

У листі до Пентаґону сенатори заявили, що подальші затримки можуть послабити здатність Сполучених Штатів стримувати Росію — особливо на тлі повідомлень про можливе скорочення американської військової присутності в Європі. «Україна мужньо відбиває російський наступ уже чотири роки, але її військові потребують і заслуговують на подальшу підтримку США», — йдеться у спільному посланні сенаторів. Його автори нагадали, що Конґрес ще 2025-го виділив гроші на підтримку Україні, однак Міністерство війни досі не надало плану їхнього використання, хоча раніше Геґсет обіцяв зробити це до 15 травня ц. р.

Своєю чергою, Володимир Зеленський надіслав Дональду Трампу та Конґресу США термінового листа з попередженням про критичний дефіцит засобів протиповітряної оборони в Україні. Ольга Стефанишина, послиня України в Вашинґтоні, розповсюдила послання серед працівників Білого дому, передала Майку Джонсону, спікеру Палати представників, та іншим конґресменам. «Це буває рідко, що лідери іншої держави звертаються так, листом, одночасно до президента та Конґресу Сполучених Штатів, але ситуація зараз така, що треба діяти оперативно й результативно», — прокоментував президент України.