Білорусь у війні Україною

Із перших днів повномасштабного вторгнення в Україну Білорусь стала таким собі плацдармом для нападу — саме з території цієї країни 24 лютого 2022-го пішли на Україну перші російські танки, полетіли ракети. І навіть тепер, чотири роки по тому, ця країна не залишається осторонь — режим самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка розпочав масовий призов офіцерів запасу та резервістів, який проводять у стислі терміни і з численними порушеннями. Чи не означає це нового наступу?

Ретранслятори для дронів РФ

18 лютого ц. р. Володимир Зеленський оголосив про запровадження санкцій проти білоруського диктатора. Рішення стало прямою відповіддю на встановлену участь білоруської інфраструктури у розширенні можливостей Російської Федерації (РФ) завдавати ударів по північних реґіонах України у другій половині 2025-го.

За офіційним поясненням, на території Білорусі була розгорнута система ретрансляторів для управління російськими ударними безпілотними літальними апаратами (БПЛА). І саме завдяки цій інфраструктурі Москва змогла посилити атаки від Київщини до Волині, зокрема, по енергетичних об’єктах і залізничній інфраструктурі. Без білоруського сприяння частина таких ударів була б технічно неможливою.

Санкції стали кульмінацією масштабної кібероперації, проведеної українським аналітичним центром Fenix за підтримки міжнародної волонтерської розвідувальної спільноти. Ця операція продемонструвала, що кіберпростір вже не допоміжний, а повноцінний театр війни.

Зі середини 2025 року українським фахівцям вдалося отримати доступ до акаунтів десятків російських військовослужбовців і систем моніторингу, які використовували оператори ударних дронів. Протягом понад шести місяців цілодобово спостерігали за перепискою, маршрутами польотів, позначеннями цілей і технічними параметрами запусків. Отримані дані оперативно передавали підрозділам Сил оборони України.

У вересні 2025-го в перехоплених чатах російських операторів зафіксували активне використання цивільної інфраструктури Білорусі, зокрема веж мобільного зв’язку, для маршрутизації БПЛА. Частина маршрутів пролягала поблизу або над територіями країн НАТО, що виглядало як тестування нової тактики.

Фактично РФ використовувала білоруську територію як розширений плацдарм для технологічної підтримки атак. Кібероперація не означала прямого керування ворожими дронами, однак рівень проникнення дозволив суттєво підвищити ситуаційну обізнаність української сторони. Завдяки отриманим даним Сили оборони завдали низки точкових ударів по пунктах керування та логістичних вузлах. Також це допомогло партнерам України отримати попередження про можливі загрози для логістичних маршрутів постачання зброї та техніки.

Рекрутують усіх

Тож європейські й американські дипломатичні кола обговорюють можливість зміни підходу до режиму Лукашенка, враховуючи необхідність послаблення його залежності від РФ. Стратегія може містити спроби обмеженого діалогу для стримування впливу Кремля на Білорусь, хоча офіційна позиція щодо демократизації країни залишається складною.

У січні-лютому ц. р. Олександр Лукашенко розпочав масштабну раптову перевірку боєздатності Збройних сил Білорусі. Заходи нібито спрямовані на приведення підрозділів до найвищого ступеню готовності, відпрацювання використання дронів і засобів радіоелектронної боротьби, а також розгортання техніки. Перевірка триватиме до весни, що посилює напругу на кордоні з Україною.

За повідомленнями місцевих жителів у соціальних мережах, деяких резервістів викликають терміново — інколи того ж дня. Частину чоловіків після прибуття до військкоматів направляють на полігони для проходження підготовки.

Як повідомив Павло Латушко, заступник керівника Об’єднаного перехідного кабінету (ОПК) Білорусі, у країні фактично відбувається прихована мобілізація. Під час неї ігнорують будь-які соціальні чи медичні підстави для відтермінування. «Повістки, приміром, надходять о восьмій ранку — її приносять і кажуть прибути до місця служби до дев’ятої ранку. Або ввечері приходить повістка о 22.00, а вранці на 8.00 потрібно прибути до геть іншого міста в Білорусі. Тобто зараз відбувається реальний масовий призов. Зараз жодні відмови не приймають, усіх беруть під рушницю, десь на місяць, чи й два. І ще забирають стільникові телефони, тобто навіть зв’язку з родичами немає», — розповів він.

Експерт також звернув увагу на волаючу невідповідність між офіційними звітами Міністерства оборони Білорусі (МОБ) і реальним станом справ. Він зазначив, що поки міністр Віктор Хренін доповідає Лукашенку про «пісні й танці», з якими резервісти нібито йдуть на службу, незалежні засоби масової інформації та соціальні мережі фіксують хвилю обурення серед населення. «Молодик, який щойно вийшов з лікарні, а у нього дружина з проблемами слуху та хвора дитина, і його також рекрутують. І просто кажуть: нам байдуже, що ви там думаєте. Якщо в попередні роки у військкоматах були готові обговорювати сімейні чи робочі проблеми, то зараз це вже неможливо, — наголосив заступник керівника ОПК.

Він додав, що наразі відомо про призов щонайменше 400 офіцерів запасу. Проте достеменна кількість мобілізованих шеренгових залишається невідомою через закритий характер перевірки. Рекрутів відправляють на збори терміном до двох місяців без права на відмову.

Про рішення Лукашенка щодо раптової перевірки збройних сил країни стало відомо 16 січня, а через місяць, МОБ заявило, що у зв’язку з цією перевіркою проводять збір військовозобов’язаних у запасі. Відправляють резервістів у з'єднання та військові частини Західного оперативного командування. «Офіцери, прапорщики, сержанти та рядові запасу прибувають на пункт попереднього збору військовозобов’язаних, де їх розподіляють на команди. Сформовані команди відправляють на пункти приймання особового складу військових частин відповідно до встановленого графіку. Військовозобов’язані з розумінням ставляться до цих заходів, мотивовані на виконання поставлених завдань», — повідомив Олександр Ровгач, заступник військового комісара Гродна і Гродненського району.

«До реального військового втручання не готова»

Білорусь продовжує демонструвати готовність до військових навчань, але реальної загрози з боку Мінська ні для України, ні для сусідніх європейських країн немає. На цьому акцентував Вадим Можейко, координатор аналітичного проєкту «Наша визия» і редактор «Беларусского ежегодника», коментуючи нещодавні заклики Лукашенка до мобілізації та військові збори у країні.

За його словами, заяви білоруського диктатора часто мають характер політичного блефу. «Ну, справді, такий, я б сказав, блеф Лукашенка, коли створюють якусь чергову загрозу Україні. У Білорусі якісь мобілізації, навчання, тренування — такі-сякі. Це відбувається весь час із початку війни РФ проти України. Й усі бачать, що Білорусь — громадська країна, антивоєнна, і Лукашенко не ризикує намагатися таким чином підтримати якісь інші механізми», — зазначив експерт.

Він наголосив, що незвичайні для мирного часу збори і заклики до альтернативістів варто розглядати радше як символічне відображення реалій воєнного часу, а не як пряму загрозу. «Це справді сумний сигнал того, в якій реальності ми живемо, що Білорусь на сьогодні є таким собі помічником Росії, і Лукашенко символічно проєктує на себе реалії воєнного часу. Можливо, розглядають сценарій конфлікту між РФ і НАТО в Сувалкському коридорі, а це — через територію Білорусі. У такий час логічно, що проводять якісь незвичайні збори. Але самі по собі вони не означають, що вже завтра почнеться напад, — пояснив політичний аналітик.

Він також зазначив, що заяви про можливу загрозу з боку Білорусі не підкріплені даними західних розвідок і відсутні сигнали з російських і білоруських позицій. «Якби мова йшла про якусь справжню загрозу, я б почув заяву щодо цього західних розвідок. Поки що нічого подібного ми не бачимо. Білоруське суспільство налаштоване проти війни. Спроби кинути їх у горнило швидше призведуть до хаосу, дезертирства і падіння керованості, ніж до посилення режиму Лукашенка. Диктатор це розуміє. Тому ще раз повторюся: Білорусь не готова до реального військового втручання. А всі теперішні мобілізації та навчання мають радше пропаґандистський характер», — резюмував Вадим Можейко.