Штучний інтелект змінює війну

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації (РФ) до України 2022 року принесло багато істотних змін на поле бою і стало полігоном для випробування нових технологій. Особливо багато уваги приділялося дронам, але не лише вони відіграють зараз ключову роль. Штучний інтелект (ШІ) застосовують у багатьох сферах, посилюючи оборонні зусилля України. Марк Міллі, голова Об'єднаного комітету начальників штабів Армії США, назвав використання сучасних технологій в Україні найзначнішою зміною в характері війни в історії.

Александр Карп, керівник технологічної компанії Palantir Technologies, був одним із перших, хто особисто зустрівся із президентом України після повномасштабного вторгнення РФ. Це було не випадково, оскільки Palantir пропонує аналіз великих обсягів даних із використанням ШІ, що можна було б застосувати, аби допомогти Україні захиститися від російського вторгнення. Компанія тісно співпрацює з Міністерством оборони США та розвідувальним співтовариством.

Дрони й аналіз великих масивів даних за допомогою ШІ допомагали й допомагають Україні в обороні. Однак ще до повномасштабної інвазії Україна вжила заходів для ефективного використання технологій. 2020 року було створено Експертний комітет із розвитку ШІ, який через рік опублікував стратегію його впровадження й інтеграції у військово-промисловий комплекс. Уже тоді міжнародні корпорації, такі як Amazon, Google чи Samsung, бачили в Україні одного з лідерів у впровадженні цих рішень. ШІ до 2022 року — це не тільки теорія і стратегічні документи, а й практичне використання організаціями, які борються з російською дезінформацією, для виявлення бот-мереж або боротьби з наративами, які шкодять репутації України. Були створені такі інструменти, як Kropyva (допомагає оцінювати ситуацію на театрі бойових дій та формувати обізнаність) або GIS Arta (покращує дії артилерії). Використання рішень на основі ШІ ґрунтувалося на децентралізованій мережі організацій, які в момент повномасштабної аґресії пропонували допомогу у впровадженні сучасних технологій.

«Розумні» дрони

Одним із символів війни в Україні є масове використання дронів, які служать для розвідки, транспортування, а передусім для знищення живої сили і транспортних засобів ворога. В їхній діяльності важливу роль відіграє саме ШІ, що дає змогу розпізнавати й класифікувати танки, ганці, дороги, берегові лінії чи перешкоди в комунікації, що покращує тактичну ситуацію українських військ. Ефективність розвідки є дуже високою — від 80 до 100 % — що дає змогу практично миттєво надсилати достеменну інформацію до командування. Дані, зібрані сотнями безпілотних літальних апаратів (БПЛА), надходять на українську платформу управління полем бою в режимі реального часу DELTA. Впродовж кількох секунд цілі автоматично позначають і ставлять у чергу на перевірку, а їхні координати надходять до артилерії.

Згідно з доповіддю Центру стратегічних і міжнародних досліджень, передача бортовим комп'ютерам завдань, пов'язаних із навігацією та наведенням, може значно поліпшити точність озброєних дронів. У деяких випадках застосовують механізм перехоплення контролю на кінцевій фазі лету, тобто на відстані від 100 до 1000 м, після вибору цілі людиною. Це підвищує ефективність ударів й одночасно зменшує ризик схибити, що виникає через надмірну втому, слабку підготовку, страх оператора або спроби перешкоджання з боку супротивника.

Крім того, завдяки системам, що використовують ШІ, дешеві дрони, які перевозять вибухові матеріали, можуть відстежувати й досягати цілей у районах, захищених системами радіоелектронної боротьби, що заглушають навідний сигнал. Це призводить до розриву зв'язку з дроном, який обслуговує людина, а відтак і до втрати машини.

Водночас надмірна залежність від автономних рішень несе ризик зниження пильності операторів дронів, які іноді надто довіряють технології. Алгоритми ШІ схильні до помилок сприйняття — їх можуть збити з пантелику дерева і навіть калюжі — тому необхідна допомога людини.

Українці використовують доступне програмне забезпечення open source і навчають ШІ на даних із фронту, доступних у реальному часі, а потім оснащують ним БПЛА. Такий підхід може збільшити ефективність влучань навіть у три-чотири рази. Своєю чергою, автономна навігація підвищує ймовірність виявлення та нейтралізації цілі з 10-20 % до навіть 80 %, що призводить до менших витрат дронів. Хоча зараз БПЛА, які використовують ШІ, відносно небагато (на початку 2025-го вона становила близько 0,5 % українського безпілотного арсеналу), та на 2026 рік є мета збільшити цей показник до 50 %.

Найвідомішим випадком використання ШІ для підтримки атак дронів була операція «Павутина», проведена 1 червня 2025-го. У рамках цієї сміливої атакувальної операції було знищено й пошкоджено багато російських літаків. ШІ було навчено пильно ідентифікувати цілі та влучати в їхні найуразливіші місця.

Автономна зброя

Ярослав Ажнюк із компанії The Fourth Law пояснив, що кінцевою метою є повна автономність дронів. Солдат повинен натиснути кнопку на смартфоні, а дрон, підтриманий ШІ, зробить усе інше: знайде ціль, скине вибуховий заряд, оцінить руйнації й повернеться на базу. Це не вимагатиме від солдатів навичок пілотування. Такі системи можуть виявитися ключовими в боротьбі з російськими дронами, які атакують українські міста. На думку експерта, автономні машини зможуть виявити ворога швидше, ніж це зробить людина. Наразі таких рішень ще не існує, але не можна відкидати, що вони з'являться на полі бою наприкінці 2026 року. Однак українці обережно ставляться до розробки таких оборонних систем, побоюючись, що ШІ може не відрізнити російського солдата від українського, оскільки обидва можуть бути одягнені в таку ж уніформу. Тож у таких системах, як дистанційно керовані кулемети, де ШІ відповідає за виявлення та відстеження людей, рішення про відкриття вогню залишається за людиною. Автоматична стрільба наразі не дозволена, хоча в майбутньому такий сценарій не можна відкидати.

Інформація має ключове значення на сучасному полі бою, і сторона, здатна швидше обробляти й аналізувати дані, отримує перевагу, тому коли генеральний директор Palantira запропонував продукти своєї компанії українському уряду, той не вагався. Програмне забезпечення на основі ШІ використовують для аналізу супутникових світлин, даних із відкритих джерел, зображень із БПЛА та звітів від солдатів. Воно також корисне для збирання інформації про скоєні військові злочини або навіть про розташування мінних полів. Крім цього, продукти Palantira дають змогу збирати інформацію про осіб, які втекли з територій, окупованих РФ, і навіть боротися з корупцією.

Збройні сили України щомісяця отримують понад 50 тис. різноманітних відео, і без допомоги ШІ аналізувати їх було б дуже складно, якщо не неможливо. ШІ допомагає швидко наносити позиції противника на мапи й ідентифікувати цілі, що сприяє ефективнішому стратегічному плануванню та кращому використанню обмежених ресурсів української армії, а в кінцевому підсумку — порятунку життів солдатів.

Україна також звернулася до технології розпізнавання обличчя американської компанії Clearview, використовуючи її для ідентифікації російських солдатів. Цей інструмент виявився надзвичайно ефективним, оскільки допомагає отримати інформацію про імена, прізвища, місця проживання та профілі в соціальних мережах ворожих солдатів. Важливо, що навіть завантаження нечіткого або підгорілого фото давало бажаний результат. Ще одним його застосуванням є ідентифікація українських дітей, яких викрали росіяни.

Загрози

Проте не лише Україна, а й Росія, застосовує ШІ на полі бою. Дрони, які використовують російські війська, застосовують цю технологію для наведення на ціль у разі перешкод у зв'язку, а також обмінюються даними між собою без участі оператора. ШІ допомагає російським дронам відстежувати місцевість і розпізнавати цілі. Його також використовують для підтримки інформаційних операцій та аналізу даних. Досвід використання ШІ російською стороною, без сумніву, є викликом для західних країн, які мусять адаптуватися до цих змін. З огляду на тісну співпрацю РФ із Китаєм, Іраном та Північною Кореєю, можна припустити, що Москва бере участь в обміні технологіями й ділиться досвідом, набутим в Україні.

Не можна також забувати про роль приватних компаній, які зі самого початку розглядають Україну як полігон для випробування технологій, що ґрунтуються на ШІ. Комерційний характер цих суб'єктів викликає питання про те, кому в майбутньому вони запропонують технології, розроблені на основі досвіду війни в Україні, й як їх використовуватимуть.

На форумі Організації Об’єднаних Націй про війну, що підживлюється перегонами навколо ШІ і дронових технологій Володимир Зеленський попередив, що війна в Україні є полігоном для випробування багатьох сучасних технологій. З огляду на те, що світ стає дедалі небезпечнішим, а кількість гарячих точок зростає, природним наслідком буде використання досвіду України в інших збройних конфліктах. Захід повинен підготуватися до такого сценарію, тісно співпрацюючи з українською стороною та набуваючи знань і досвіду в застосуванні ШІ, що дасть змогу адаптувати власні збройні сили. Додатковою загрозою для міжнародної безпеки є можливість використання повністю автономних бойових систем, які ухвалюватимуть рішення про відкриття вогню без участі людини.

До слова

Нещодавно в Іспанії відбувся саміт щодо використання ШІ у військових цілях. Однак декларацію щодо принципів застосування підписали лише 35 із 85 країн, які взяли участь у саміті. До числа основних підписантів приєдналися Канада, Німеччина, Франція, Велика Британія, Нідерланди, Південна Корея та Україна. США і Китай підписати декларацію відмовилися.