Клондайк на звалищі

Викинуті материнські плати комп'ютерів містять крихітні сліди коштовних металів, прихованих під шарами пластику та скловолокна. Усередині щільних схем застарілих ноутбуків або серверів розміщені тонкі доріжки зі золота, міді й інших провідних елементів, які колись передавали електронні сигнали.

Вилучення цих металів стає складним, щойно пристрої сягають кінця терміну своєї служби. По всьому світу переробні підприємства щорічно обробляють тисячі тонн електронних відходів, розбираючи застарілі пристрої.

Більшість заводів із переробки подрібнюють обладнання та використовують високу температуру або сильні хімікати для відокремлення металів від пластику та скловолокна. Ці промислові методи споживають велику кількість енергії та часто утворюють хімічні залишки, які необхідно очищати перед повторним використанням матеріалів.

Коли дослідники з ETH Zurich взялися вивчати викинуту електроніку, зібрану з місцевих потоків відходів, то шукали спосіб вилучення цінних металів без використання жорстких промислових процесів. Команда під керівництвом Раффаеле Меценгі експериментувала з незвичайним матеріалом, який зазвичай є відходом у геть іншій галузі. Замість складних механізмів вони перевірили, чи може побічний продукт виробництва сиру захоплювати коштовні елементи, приховані всередині старого комп'ютерного обладнання.