Вогняний монстр у космосі

Астрофотограф Марк Джонстон зафіксував чудові кадри масивної сонячної протуберанці — хмари плазми, що здіймається і наче переслідує край Сонця. Вони демонструють магнітні сили Сонця в дії, пропонуючи детальний погляд на сонячну динаміку, яку рідко можна побачити зі Землі.

Використовуючи 160-міліметровий телескоп-рефрактор, оснащений сонячним фільтром H-альфа (водень-альфа), Марк зафільмував на відео протуберант, який викидав потоки речовини, що каскадом поверталися назад до Сонця у вигляді коронального дощу.

Інший протуберанець нагадував фігуру, схожу на Ґодзіллу, що височіла над сонячною поверхнею. Ці кадри дозволяють здійснити рідкісний екскурс у поведінку плазми, яка звивається і тече вздовж невидимого магнітного каркасу Сонця. «Рух, який ви бачите, може здатися ефектом вітру, але він викликаний магнітними полями та гравітацією. Водень на краю іонізований, тому магнітні поля тягнуть його вздовж невидимих силових ліній», — наголосив фотограф.

Сонячні протуберанці — це величезні структури з перегрітої плазми, які простягаються назовні від Сонця, залишаючись прив'язаними до нього магнітними полями. Можуть виглядати як арки, що світяться, штори або хмари, що підносяться вздовж краю Сонця. Вони також відомі як філаменти (волокна), що виглядають як темні стрічки через свій холодніший і щільніший склад порівняно з навколишньою речовиною.

«Це не полум'я. На Сонці немає вогню. Так само, як ваша плита може розжаритися до червоного і при цьому не горіти, водень на Сонці настільки гарячий, що він теж світиться», — поділився п. Джонстон. Ці плазмові структури розкривають динамічну активність Сонця і допомагають ученим збагнути, як магнітні поля формують сонячну поведінку, що може впливати на космічну погоду на Землі.

Хоча ці кадри і вражають уяву, експерти застерігають від спроб прямого спостереження за Сонцем без належного спорядження. Фільтри H-альфа, подібні до тих, що використовував Марк, ізолюють певні довжини хвиль світла, виявляючи деталі, невидимі неозброєним оком. Цей спеціалізований підхід розкриває магнітне мистецтво Сонця, одночасно захищаючи зір, перетворюючи небезпечне спостереження на показовий науковий процес.