Українська модель безпеки

Лідери країн-членів Європейського Союзу (ЄС) розглядають можливість створення нового безпекового альянсу.

Своєрідний альянс

Нещодавно Ґвідо Крозетто, міністр оборони Італії, запропонував сформувати в Європі нову архітектуру безпеки. Вона повинна охопити держави-члени Євросоюзу і країни-члени НАТО, які не входять до ЄС, — Велику Британію, Туреччину та Норвегію, а також Україну, Молдову, Швейцарію та західні Балкани.

По суті, урядовець закликав створити своєрідний європейський альянс, що доповнював би НАТО, функціонування якого залежить від мінливого настрою президента США. Він наголосив, що європейцям необхідно враховувати сигнали про можливе поступове скорочення військової присутності США на континенті.

За словами міністра, безпекове середовище змінюється швидше, ніж раніше, тож уряди європейських країн уже не можуть планувати розвиток оборонних спроможностей із розрахунком на 10-15 років наперед. А в національній безпеці європейських країн «надто багато прогалин», які необхідно заповнити оперативними оборонними й технологічними рішеннями.

Крозетто пояснив, що його заклик сформувати нову архітектуру безпеки ґрунтується на висновках стратегічного документа Міністерства оборони Італії. Історичним поворотним моментом для перегляду застарілих концепцій стратегічного оборонного планування він назвав опір України російській аґресії.

Політолог Антон Кучухідзе коментував запропоноване міністром так: «У цій конструкції немає ст. 5 і не може бути. Бо серед її учасників є нейтральна Швейцарія і Туреччина, яка завжди має особливу багаторівневу позицію. Тож італійська концепція континентальної оборони вигідна Україні доти, доки лишається доповненням до НАТО, а не її замінником».

Не перший

Він не перший, хто закликав залучити Україну до нової архітектури континентальної безпеки. Зокрема, Урсула фон дер Ляєн, президентка Європейської комісії, не раз наголошувала, що майбутнє європейського оборонного комплексу безпосередньо пов’язане з Україною. Жозеп Боррель, головний дипломат ЄС у 2019-2024 рр. заявляв, що українська армія має найкращий сучасний бойовий досвід на континенті, тож її інтеграція до оборонних структур ЄС є його стратегічним інтересом. А Шарль Мішель, президент Європейської ради в 2019-2024 рр., твердив, що майбутній оборонний союз ЄС варто створювати з урахуванням потенціалу України.

Відтак Андрюс Кубілюс, комісар Євросоюзу з питань оборони і космосу, закликав створити Європейський оборонний союз, який об’єднав би можливості України, Великої Британії та Норвегії з потенціалом країн ЄС. «Якщо ми в ЄС маємо найсильнішу армію просто по сусідству з нами, тоді інтеграція українських оборонних можливостей з європейською обороною повинна бути в найбільших життєвих інтересах Європи. Україна має найсильнішу армію не лише тому, що в ній найхоробріші солдати і найрозумніші генерали, а й тому, що в неї є найсильніша інноваційна оборонна промисловість, — пояснив він. — Нам потрібна європейська оборонна архітектура з можливістю для України інтегруватися інституційно зараз, а не завтра».

Андерс Фоґ Расмуссен, колишній генеральний секретар НАТО, теж заявив, що європейські держави повинні створити нову коаліцію за участю України, яка могла б взяти на себе відповідальність за безпеку континенту на тлі можливого самоусунення США. Така структура могла б стати своєрідною страховкою на випадок, якщо глава Білого дому вирішить скоротити американську військову присутність у Європі швидше, ніж європейці зможуть компенсувати цю втрату.

Особливу роль у новій системі безпеки Європи він відвів Україні, адже навіть після завершення війни Російська Федерація (РФ) залишатиметься загрозою для Європи, тому Київ має стати невід’ємною частиною майбутньої архітектури безпеки.

«Серйозно обговорити»

Своєю чергою, Андреас Умланд, аналітик Стокгольмського центру східноєвропейських досліджень, зауважив, що Європі може знадобитися новий оборонний союз за участю України, Великої Британії та Норвегії, який міг би виконувати функції, які НАТО в майбутньому, можливо, вже не зможе забезпечувати. «Невизначеність щодо американських гарантій безпеки для Європи значно зросла. Європейські уряди вже не цілком впевнені в тому, на який рівень американської підтримки вони можуть розраховувати в майбутньому, — наголосив він. — У певному сенсі весь новий проєкт будується навколо України — не лише для її захисту, а й для інтеграції українського військового досвіду й експертизи в європейську систему безпеки. Адже сьогодні Україна, без перебільшення, має найбільш боєздатну та найдосвідченішу армію в Європі».

Аналітик додав, що потреба в Європейському оборонному союзі значною мірою відпаде, якщо Україна стане членом НАТО. Водночас закликав: «Ідею Європейського оборонного союзу необхідно серйозно обговорити. Серед різних ініціатив, спрямованих на посилення європейської безпеки, вона видається найамбітнішою, найреалістичнішою з точки зору реалізації та потенційно найважливішою за наслідками».

«Виробили алгоритм»

Чи прислуховуються політики до цих ініціатив? Politico написала, що європейські лідери розглядають можливість створення нового безпекового альянсу, який діятиме незалежно від США та НАТО, на основі так званої коаліції охочих, до якої може приєднатися й Україна. Для цього радники з національної безпеки 35 держав підтримують постійний контакт, зустрічаються онлайн та особисто, а також обмінюються повідомленнями в неофіційних чатах.

Видання додало, що президент України теж бере участь у переписці «вашинґтонської групи» — неформального об’єднання європейських лідерів, названого на честь його візиту до Білого дому у серпні минулого року». У Politico пояснили: «Україна є найбільш мілітаризованою країною серед учасників, із великою армією, високотехнологічною індустрією безпілотних літальних апаратів (БПЛА) і досвідом війни. Додавання військового потенціалу України до сил Франції, Федеративної Республіки Німеччина (ФРН), Польщі та Великої Британії створює збройну потугу коаліції, яка включає як ядерні, так і неядерні держави».

Це прокоментував, Ігор Попов, експерт аналітичного центру «Об’єднана Україна»: «Ведеться активний діалог про створення нового європейського оборонного альянсу. Якщо в НАТО, як ми бачимо, Україну ще довго не приймуть — там у всіх свої думки, то тут, найімовірніше, будемо співзасновниками. Тут вони без нас не впораються, і тут якраз можемо, якщо не диктувати умови, то багато в чому впливати на формат цього нового альянсу».

Поволі, зате незворотно?

На жаль, створення європейського оборонного альянсу ще не відбулося де-юре. Однак де-факто воно не лише започатковане, а й відбувається — на жаль, не настільки рішуче, як цього потребують українці в умовах повномасштабного вторгнення РФ.

Зокрема, Олексій Макеєв, посол України в ФРН, повідомив: «Україна та Німеччина розробляють загальну систему протиповітряної оборони для захисту Європейського континенту. В результаті реалізації проєкту у країн з’являться власні ракети-перехоплювачі, здатні збивати балістику».

Водночас лідери України, Данії, Франції, ФРН, Італії, Нідерландів, Норвегії, Іспанії, Швеції та Великої Британії повідомили про створення ними Інтегрованої коаліції антибалістичної оборони, яка розвиватиме антибалістичний потенціал Європи. Участь у коаліції відкрита і для інших країн. Її мета — створити спільну європейську систему захисту від балістичних ракет та об'єднати оборонну промисловість, наукові розробки та військовий досвід країн-учасниць.

Відтак Україна та ЄС уклали угоду про стратегічне оборонно-промислове партнерство, покликане об’єднати український бойовий досвід із промисловими масштабами Європи для масового виробництва БПЛА та засобів радіоелектронної боротьби.