Нові тактики Кремля

Залежність Європи від російських енергоносіїв — одна з причин, чому Путін «зайшов» в Україну. Про це заявив Марко Рубіо, державний секретар США. За його словами, російський лідер вважав, що може це зробити, бо був упевнений, що Європа нічого не робитиме. «Тож сподіваюся, що вони засвоїли цей урок», — наголосив глава американського зовнішньополітичного відомства. Він також додав, що Дональд Трамп ще під час свого першого президентського терміну заявляв, що німці зробили себе вразливими перед російською енергетикою, яку Путін міг використовувати як інструмент шантажу в разі конфлікту. «Над ним сміялися. Над ним глузували. І що в результаті? Сталося саме те, про що він попереджав», — підсумував Рубіо.

Атаки БПЛА

У жовтні ц. р. Російська Федерація (РФ) накопичила для ударів по Україні до 700 балістичних ракет, кілька тисяч крилатих ракет різних типів, а також більше 6 тис. безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Крім цього, за місяць збудували новий дронопорт «Міллєрово» для запусків реактивних дронів «Герань-5» по Україні. Ще 1 вересня ц. р. там було голе поле, а тепер перша частина об'єкту близька до завершення: є вісім підготованих місць під пускові установки, 32 місця підготовки БПЛА до запуску.

Проте зараз рашистські окупанти використовують для атак усе меншу кількість реактивних БПЛА, що може свідчити про проблеми РФ у цьому секторі. Таку думку висловив Валерій Романенко, провідний науковий співробітник Державного музею авіації України. «Схоже, що виникли якісь проблеми з двигунами, можливо, з виробництвом. А може, росіяни накопичували реактивні дрони й уже їх відстріляли», — припустив він. Фахівець зазначив, що на тлі цього росіяни продовжують інтенсивно виробляти бензинові БПЛА. Він також прокоментував розширення географії ударів БПЛА по Україні. Експерт зауважив, що реактивні БПЛА тепер можуть атакувати на відстань до 950 км. Однак для ударів по Заходу України, росіяни вимушені запускати такі БПЛА ледь не по прямій, що робить їх зручною ціллю для знищення силами української протиповітряної оборони. Тоді як дальність ураження в поршневих дронах є значно вищою. Один БПЛА з бензиновим двигуном українські воїни вже збили. «Чекаємо на трофеї для вивчення», — заявив Сергій Бескрестнов, радник президента України.

Допомога Мінська

Протягом усього часу повномасштабного вторгнення РФ до України білоруська військова промисловість працювала на користь Москви. З лютого 2022-го до серпня 2025 року РФ отримала від режиму Лукашенка озброєння щонайменше на 1,2 млрд USD.

Значним посиленням для росіян стали ретранслятори, що розташовані на території Республіки Білорусь (РБ) і фактично стали коридором для ворожих дронів у західному напрямку. Ці станції супроводжують БПЛА під час руху, забезпечуючи їх сигналом. Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби, розповів, що режим Лукашенка допомагає РФ не лише підсиленням сигналу. Під час маршрутів російські дрони часто залітають і на білоруську територію. «Вони можуть зайти з Чернігівської області, рухатися територією РБ, а потім залітати до України знову в межах Київської, Житомирської областей», — пояснив він.

Ще в червні ц. р. Володимир Зеленський розповів, що чотири ретранслятори в Гомельській і Брестській областях коригують удари дронами по українцях. Тоді він висунув Лукашенку ультиматум: за тиждень припинити роботу ретрансляторів, інакше Україна зробить це сама. Після погроз Білорусь підсилювачі сигналу вимкнула. Та у вересні вони сигналу знову запрацювали.

Росіяни розміщують ретранслятори якомога ближче до кордону з Україною, щоб сигнал залишався стабільним. Між антеною та приймачем має бути хороша видимість, без серйозних перешкод. Що ближче до української території розташована станція, то менший вплив на якість сигналу мають рельєф і лісові масиви.

Оснащення однієї базової вежі коштує в середньому до 20 тис. USD. А щоб налагодити сигнал уздовж основних маршрутів лету, РФ достатньо розгорнути орієнтовно 18-22 таких станцій. Фізичне знищення таких веж на білоруській території може стати ключовою пасткою, якої від Києва чекає Москва. Прямий удар стане для Кремля ідеальним приводом для остаточного втягування білоруської армії у відкриті бойові дії. Тож український авіаційний експерт Анатолій Храпчинський вважає, що найкращим розв'язанням проблеми ретрансляторів може бути спроба заглушити зв'язок між білоруськими вежами та російськими дронами за допомогою засобів радіоелектронної боротьби.

Своєю чергою, білоруси ризикують стати заручниками тиску Путіна на Лукашенка. Якщо білоруський диктатор дозволить запускати балістичні ракети з території РБ, географія війни може збільшитись на ще одну державу. Тоді білоруси страждатимуть від ударів у відповідь, як це вже відбувається в РФ.

Золото за ракети

Та все це не має сенсу без коштів. Тож Центробанк Росії (ЦБ) вже десятий місяць поспіль продовжує розпродавати золото зі своїх резервів у рамках операцій із покриття дефіциту бюджету, який цього року вдвічі перевищить початкові плани — 7,3 трлн RUB.

У сучасній історії лише одного разу Росія розпродавала золотий запас швидше, ніж зараз — 1998-го, на тлі дефолту, валютної кризи та краху піраміди державних облігацій. Проте й тоді ситуація була кращою, адже до кінця року частину злитків викупили назад, і за рік золотий запас ЦБ скоротився менше, ніж тепер. Після того РФ лише накопичувала золото в резервах, і з кінця 1990-х збільшила золотий запас більш ніж уп'ятеро. До початку 2022 року цей запас становив 74 млн тройських унцій і був п'ятим за розміром у світі.

Та у вересні ц. р. золотий запас РФ скоротився ще на 0,2 млн тройських унцій, а його загальний обсяг опустився до 72,8 млн унцій. Такий показник є найнижчим з кінця 2019-го. ЦБ розпочав свій найбільший за кілька десятиліть розпродаж у грудні 2025-го, і відтоді золота в його резервах поменшало на 2 млн тройських унцій.

Розпродаж резервів пов'язаний із операціями, які раніше проводило Міністерство фінансів РФ із активами Фонду національного добробуту (ФНД). Тобто ЦБ реалізує на ринку золото ФНД, яке раніше вже продало міністерство, щоб закрити бюджетний дефіцит. «Позаяк 2026-го прибутки від нафти та газу знизилися, це призвело до посилення продажів активів ФНД, у т. ч. золота», — пояснив російський фінансовий експерт Олександр Потавін. Він зазначив, що ЦБ може за рахунок продажів золота покривати нестачу валютної ліквідності, а також високі світові ціни на золото могли сприяти рішенню щодо продажу коштовного металу.

Частина проданого російського золота потрапляє до Китайської Народної Республіки (КНР), яка цього року збільшила закупівлі цього коштовного металу в РФ до історичних максимумів. За даними китайської митниці, у січні-липні ц. р. до Сянгану надійшло близько 100 т золота російського походження. Це втричі більше, ніж за аналогічний період 2025-го.

Гоп-ля

Піна Пічерно, віцепрезидентка Європейського парламенту, оголосила голодування, щоб привернути увагу міжнародної спільноти до ситуації у тимчасово окупованих Олешках Херсонській області. «В Олешках, в Україні, тисячі людей опинилися в пастці на території, окупованій російською армією, без регулярного доступу до їжі та ліків. Мінні поля роблять втечу надзвичайно небезпечною: хто залишається, ризикує померти з голоду, хто намагається втекти, ризикує життям», — заявила вона та закликала організації та громадян європейських країн, а також національні та місцеві установи приєднатися до голодування на підтримку Олешок. Серед вимог політикині — негайне гуманітарне перемир’я, доступ мешканців до їжі та медикаментів, а також можливість безпечно евакуювати з Олешок тих, хто хоче покинути місто.