Доля біженців

Країни Європейського Союзу (ЄС) розглядають можливість скасування статусу тимчасового захисту для українських чоловіків призовного віку. Проте не всі держави унії підтримують цю ініціативу. Ідею змінити умови надання притулку для військовозобов'язаних українців підтримали Федеративна Республіка Німеччина (ФРН), Швеція та Республіка Польща (РП).

Арґументи посадовців

Александр Добріндт, міністр внутрішніх справ ФРН, заявив, що Берлін виступає за продовження дії директиви, але на нових умовах. Замість автоматичного тимчасового захисту чоловікам можуть запропонувати проходити стандартну процедуру отримання статусу біженця. Він додав, що ЄС може досягти рішення, яке рухатиметься саме в цьому напрямку, навіть якщо деталі ще не узгоджені.

Йоган Форсселль, міністр міґрації Швеції, зазначив, що Стокгольм теж готовий підтримати такі зміни. На його думку, вилучення з-під захисту тих, хто має заборону на виїзд із України, є розумною пропозицією, адже для перемоги важливо, щоб більше чоловіків залишалися вдома.

«У РП загалом погоджуються з обмеженнями для осіб призовного віку», — заявив Мацей Душчик, заступник міністра внутрішніх справ країни. Водночас Варшава виступає категорично проти так званого географічного підходу, тобто відмови у захисті лише людям із нібито безпечних українських реґіонів.

Герхард Карнер, міністр внутрішніх справ Австрії, зазначив, що українські чоловіки не повинні автоматично отримувати статус тимчасового захисту. «Україні потрібні громадяни чоловічої статі призовного віку», — заявив він і додав, таке рішення відповідає інтересам як Австрії, так і України, оскільки люди потрібні для оборони та підтримки економіки.

Відтак Маґнус Бруннер, єврокомісар із внутрішніх справ, підтвердив, що серед актуальних пропозицій розглядають вилучення з системи тимчасового захисту чоловіків віком від 23 до 60 років. Він припустив, що з цього питання між країнами може виникнути певний консенсус.

Натомість Ігор Таро, міністр внутрішніх справ Естонії, заявив, що Таллінн вважає, що найрозумнішим кроком продовжити дію директиви про тимчасовий захист у теперішньому вигляді, і що будь-які зміни необхідно обговорювати з Україною.

Схожу позицію озвучив і Леон Ґлоден, міністр внутрішніх справ Люксембурґу. За його словами, для Люксембурґу не підлягає сумніву, що загальний принцип має полягати в автоматичному продовженні захисту для українців.

Дії та наслідки

Тим часом новий уряд Угорщини зупинив видачу нових дозволів для трудових міґрантів із країн поза ЄС. Рішення ухвалили в межах обіцянок Петера Мадяра, прем’єр-міністра країни, скоротити приплив іноземної робочої сили.

Згідно з новими правилами, програма спрощеного залучення трудових міґрантів, запроваджена попереднім урядом Віктора Орбана, не передбачає видачу нових дозволів. Проте чинні дозволи залишаються дійсними до завершення чинності. Зараз в Угорщині працює близько 90 тис. працівників із країн поза ЄС, це приблизно 2 % робочої сили. Найчастіше це громадяни Філіппін, України, Китаю, В’єтнаму й Індії, зайняті в промисловості, будівництві, сільському господарстві та галузі доставки.

А в РП уже відбувається поступове зменшення кількості українських працівників. Як зазначив Міхал Солецький, генеральний директор Worksol Group, польські роботодавці вже шукають альтернативу українцям серед представників країн Азії та Південної Америки. Польський ринок праці демонструє високу здатність до адаптації, поступово компенсуючи дефіцит робочої сили за рахунок нових хвиль міґрантів.

Попри зниження чисельності, українці залишаються найбільшою групою іноземців на польському ринку праці. Станом на вересень 2024-го, офіційно працевлаштованими в країні були близько 779 тис. громадян України. Однак у загальній структурі трудових міґрантів їхня частка продовжує зменшуватися.

Загальна кількість іноземних працівників у Польщі перевищила 1,17 млн осіб, що є значним зростанням порівняно з показниками десятирічної давності. Серед нових робітників виділяють громадян Колумбії та Філіппін, яких у країні вже близько 30 тис. Також дедалі дужче зростає попит на трудову силу з Непалу й Індії. Тільки за перше півріччя 2024 року польська влада видала більше 173 тис. дозволів на працевлаштування, причому більшість із них отримали представники країн за межами Європи. Найбільший попит у РП традиційно мають складські робітники, персонал виробничих підприємств, оператори обладнання та працівники для фізичної роботи.

Drang nach Westen

Частина громадян України повертається на Батьківщину, тоді як інша частина еміґрує до країн Західної Європи в пошуках кращих заробітків і комфортніших умов життя. Експерти зазначають, що українці, які виїхали до Західної Європи в пошуках кращої зарплати, можуть у разі повернення до РП зіштовхнутися з труднощами. Частина вакансій, які вони традиційно займали, буде вже зайнята громадянами інших країн.

Та це їх не лякає. У ФРН істотно зросла кількість чоловіків призовного віку серед біженців із України. Про це повідомили у Федеральному відомстві у справах міґрації та біженців. Станом на 30 травня ц. р. в Німеччині загалом перебували 1,348 млн біженців з України, зокрема, 356 тис. чоловіків віком від 18 до 63 років. Ці показники, особливо щодо кількості чоловіків серед біженців, істотно відрізняються від торішніх показників. Приміром, станом на 8 березня 2025 року в ФРН перебували загалом 1,254 млн українців, з яких 298 тис. — чоловіки.

Таким чином, серед близько 95 тис. людей, які з березня 2025-го прибули з України до Німеччини, майже 60 % становлять чоловіки призовного віку. Така картина істотно контрастує з ситуацією на початку повномасштабної війни в Україні, коли до ФРН виїжджали головно жінки з дітьми. На початковому етапі війни частка одиноких батьків та їхніх дітей серед біженців із України становила 40 %, що уп'ятеро перевищувало середньостатистичні показники щодо кількості таких батьків в усьому населенні Німеччини.

Тож тепер у ФРН обговорюють перегляд правил надання притулку біженцям з України, зокрема, щодо припинення норми автоматичного надання захисного статусу українським чоловікам призовного віку. Александр Добріндт запропонував замість цього індивідуальну перевірку. Тепер Європейська комісія має відповісти до кінця червня ц. р. і вирішити, чи необхідно обмежити дію директиви про масовий приплив міґрантів за цим пунктом.