НУШ втілюється в життя

Українська освіта готується до завершального етапу реформи «Нової української школи» (НУШ), який стартує наступного начального року. Головною зміною стане перехід на 12-річне навчання та повний поділ шкіл на три незалежні рівні. Які ще зміни чекають учнів і вчителів та навіщо це взагалі робиться?

Освітні посадовці запевняють, що необхідність реформування школи зумовлена тривалим застоєм та очевидними ознаками деградації старої освітньої вертикалі в Україні. Застарілі методики навчання, перевантаження другорядним фактологічним матеріалом і відсутність реальної профорієнтації призвели до того, що рівень знань випускників перестав відповідати вимогам сучасності. Тож реформа має на меті зупинити цей занепад, замінивши пострадянську інерційну модель гнучкою системою, де якість освіти та практичні навички дитини стають важливішими за формальне перебування у шкільних стінах.

«Освіта є цілісним організмом. Ми розмикаємо систему, що оцінює сама себе. Деградація, про яку говоримо, відбувалася в т. ч. через стару управлінську модель. Зараз ми закриваємо проблеми на рівні базової школи, щоб у старшу профільну школу діти заходили вже більш підготовленими», — заявив Оксен Лісовий, міністр освіти і науки України.

Головною новацією стане впровадження 12-річного навчання та поділ навчальних закладів на три автономні рівні. Це означає, що звичний формат навчання «з першого по одинадцятий клас в одній будівлі» поступово відійде в минуле.

Стратегія Міністерства освіти та науки України передбачає повну перебудову шкільної мережі за європейськими стандартами, де кожен освітній ступінь отримає власну автономію. Початкова ланка для учнів перших чотирьох класів залишиться максимально наближеною до домівок для комфорту найменших. На середньому етапі в ґімназіях школярі з п'ятого по дев'ятий класи здобуватимуть загальну базу та шукатимуть власних зацікавлень. Фінальний етап переміститься до профільних ліцеїв, які функціонуватимуть окремо від молодших класів. Саме там старшокласники отримають справжню свободу вибору після завершення дев'ятирічки, орієнтуючись на майбутню професію. Академічні, наукові чи спеціалізовані ліцеї дозволять готуватися до університетів за конкретними напрямками.

«Будьмо відверті: перший курс університету сьогодні — це зазвичай час «вирівнювання», повторення шкільної програми. Нова профільна школа цю проблему нівелює. Це важливо для переходу на європейський стандарт освіти: щоб європейці без зайвих питань визнавали наші шкільні атестати, а наші діти не витрачали зайвий рік на підготовчих курсах за кордоном», — зазначив Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

Важливою частиною змін стане десятий клас, який діятиме як адаптаційний період для остаточного визначення профілю без зайвого тиску. Впродовж наступних двох років навчання фокусуватиметься лише на важливих для учня предметах, що допоможе зняти перевтому та забути про послуги репетиторів завдяки якісній підготовці на уроках.

«Головна ідея старшої профільної школи — це свобода вибору. Учень чи учениця мають отримати можливість самостійно конструювати свою освітню траєкторію, обираючи профілі, предмети та курси, які їм цікаві й потрібні для майбутньої професії», — зауважив Ігор Хворостяний, керівник Офісу впровадження НУШ.

Водночас держава залишає незмінний перелік базових дисциплін для кожного випускника. Українська мова з літературою, історія нашої країни, математика, англійська, фізична підготовка та захист України залишаться обов’язковим фундаментом незалежно від обраного учнем профілю.

Перехід до нової моделі буде поступовим. Школи, які не планують навчати дітей початкових класів, уже зараз припиняють набір до перших класів. Водночас ті учні, які вже розпочали навчання у своїх школах, матимуть змогу завершити освіту за старими правилами або обрати нові варіанти у перехідний період.

«Ми вже розпочали відбір закладів, які приєднаються до пілотування 12-річки з вересня 2026-го. Наше завдання — перевірити на практиці, як працює Державний стандарт профільної освіти. Учень у десятому класі має не просто «готуватися до життя», а проживати його в школі, самостійно формуючи свій розклад із тих предметів, які йому знадобляться для професії», — наголосив Андрій Сташків, заступник міністра освіти та науки України.

Трансформація української освіти розпочалася ще 2017 року, коли концепція НУШ заклала фундамент для повної зміни філософії навчання. Перший етап, що тривав до 2022-го, докорінно змінив початкову ланку. Головний акцент змістився з простого накопичення фактів на розвиток життєвих компетентностей. Молодші школярі стали опановувати світ через гру та дослідження, а замість страху перед оцінками отримали систему вербального заохочення. У цей час утвердилася педагогіка партнерства, де вчитель став наставником, а не просто транслятором інформації.

З вересня 2022 року реформа охопила базову середню освіту. Попри виклики воєнного стану, учні 5-9-х класів перейшли до навчання, орієнтованого на критичне мислення й інтеграцію дисциплін. Школи здобули більше автономії у формуванні програм, а підлітки — можливість активніше впливати на свій розвиток. Зараз це покоління учнів рухається до фінального етапу змін.

Попри амбітні цілі, реформа профільної середньої освіти наштовхується на гостру критику з боку експертів, освітян і батьків. Основні зауваження стосуються несвоєчасності радикальних змін в умовах війни, ризику руйнування освітньої мережі в сільській місцевості та хронічного недофінансування. Багато хто вбачає в розділенні шкіл на три рівні загрозу «освітньої нерівності», оскільки академічні ліцеї з якісним обладнанням концентруватимуться у великих містах, тоді як діти з сіл будуть змушені або долати великі відстані до опорних закладів, або обирати професійні коледжі не за покликанням, а за територіальною близькістю.

Ще одним болючим питанням є невідповідність між задекларованою «свободою вибору» та реальними ресурсами шкіл. Опоненти реформи зазначають, що без належної кількості підготовлених вчителів і сучасної матеріальної бази варіативність предметів залишиться лише на папері. Крім того, додавання 12-го року навчання викликає спротив у батьків, які вважають це штучним затягуванням дитинства та зайвим навантаженням на бюджет родини й держави.

«Проблема в тому, що ми намагаємося накласти нову структуру на стару інфраструктуру та знекровлений кадровий ресурс. Якщо ліцей не запропонує принципово іншої якості викладання, 12-й рік навчання перетвориться для підлітків на ще один рік відбування черги, що тільки посилить освітні втрати та де мотивацію», — вважає Микола Скиба, експерт напряму «Освіта» Українського інституту майбутнього.

До слова

Учні 1-11 класів по всій країні отримуватимуть безкоштовне харчування вже з вересня ц. р. Про це заявила Юлія Свириденко, прем'єр-міністерка України.