Більше, ніж очікували

На 36-му саміті НАТО, який відбувся нещодавно в Анкарі (Туреччина), прийняли низку позитивних рішень щодо посилення обороноздатності України.

Підтвердили підтримку

У підсумковій декларації саміту запевнили: «Держави-члени альянсу єдині у своїй непохитній підтримці України, яка захищає свою свободу, суверенітет і територіальну цілісність». А також анонсували плани надати загалом 80 млрд USD на підтримку оборони України 2026-го, в т. ч. 32 млрд USD у рамках оборонної частини кредиту Європейського Союзу (ЄС), ще 48 млрд USD — двостороння допомога. Члени Альянсу також заявили про свій намір забезпечити 2027 року щонайменше аналогічний рівень підтримки в 80 млрд USD.

Володимир Зеленський підписав із Робом Єттеном, прем’єр-міністром Нідерландів, угоду про технологічну співпрацю, військове виробництво, кібербезпеку й обмін досвідом. Згідно з нею, королівство зобов’язалося до 2029-го надати Україні військову підтримку на 9 млрд EUR. Президент України підписав угоди з Данією, Фінляндією й Естонією про довготривале оборонне партнерство у сфері безпілотних технологій. А з Фрідріхом Мерцом, канцлером Німеччини, — імплементаційну угоду про запуск спільного виробництва ракет-дронів Bars. Проєкт профінансує німецька сторона. Всю вироблену продукцію відправлять до України.

Політологиня Анна Малкіна пояснила: «НАТО знову визначило головну загрозу, що походить від держав ревізіоністського типу, таких як Російська Федерація (РФ), Китайська Народна Республіка, Ісламська Республіка Іран і Корейська Народно-Демократична Республіка. Хоча Україна де-юре не є членом НАТО, де-факто вона вже ним стала, тому що вбудована в архітектуру нового НАТО 3.0».

Та все ж питання вступу України до НАТО в підсумковій декларації саміту оминули — попри те, що комюніке саміту 2024 року зафіксувало: «Шлях України до членства в альянсі є незворотним». Хоча український лідер запевняв, що «зросла кількість країн, які готові бачити Україну членом альянсу», лише Александр Стубб, його фінський колега за посадою, заявив, що «питання приєднання України до НАТО дійшло до етапу, коли альянс має це обговорювати».

Олександр Хара, директор Центру оборонних стратегій, зазначив: «Ще до повернення в Білий дім Дональд Трамп заявляв, що виступає проти вступу України до НАТО. Якщо ключова країна альянсу має таку позицію, очевидно, що про членство зараз ніхто серйозно не згадуватиме».

А Борис Тарасюк, міністр закордонних справ України у 2005-2007 рр., уточнив, що «сьогодні ситуація всередині НАТО не дозволяє розмовляти про членство України найближчим часом». «Але я не виключаю, що це станеться в найближчі п’ять років, — додав він. — Рішення, прийняті на цьому саміті, — вершина айсбергу. Ми ще дізнаємося з часом про двосторонні треки та домовленості, які відбулися в Анкарі. Саміт дасть поштовх не лише подальшому розвитку оборонної промисловості країн-членів НАТО, а й кооперації між Альянсом та Україною, що вже відбувається й яка має великі перспективи».

Не кінець, а початок

Президент США також заявив, що готовий запропонувати Україні гарантії безпеки. На запитання про українські далекобійні удари по території РФ попросив детально відповісти Марко Рубіо, державного секретаря США. «Це одна з динамік, яка змінилася в цій війні за останні кілька місяців, а саме те, що росіянам стає дедалі важче захищати свій власний повітряний простір. І ми сподіваємося, що це означає, що зараз створиться необхідний простір для переговорів про припинення цієї війни», — поділився той.

Американський лідер підсумував: «Це ескалація, яка може призвести до завершення (війни. — Ред.)». Щодо своїх відносин зі Зеленським запевнив: «Ми розвинули хороші стосунки. Україна має велике майбутнє: тут і землі, і активи, і люди».

А звертаючись до українського колеги за посадою, наголосив: «Побудуєте велику країну». Глава Білого дому додав, що Сполучені Штати мають свої інтереси в Україні й не проти долучитися до розвитку її потенціалу. Під час зустрічі зі Зеленським в Анкарі він звернув увагу на полковника Павла Палісу, заступника керівника Офісу президента України: «Ось один із моїх найулюбленіших солдатів. Він виконує чудову роботу».

Відтак The Wall Street Journal написала: «Трамп став прихильніше оцінювати Україну після ознайомлення з даними американської розвідки про успіхи українських далекобійних ударів. Його особливо вразили нові можливості українських безпілотних літальних апаратів». Політичний оглядач Сергій Сидоренко з цим погодився: «Зустріч Зеленського з Трампом засвідчила, що американський президент дедалі дужче схиляється до підтримки Києва».

А Єгор Чернєв, глава української делегації в Парламентській асамблеї НАТО, вважає, що на різку зміну риторики господаря Овального кабінету вплинули невтішні для нього результати військової кампанії проти Ірану: «Трамп зрозумів, що США не всесильні та потребують підтримки європейських союзників. А для цього необхідно допомогти їм у вирішенні російської проблеми». «Трамп визначився, хто є слабкою ланкою у цій війні, і нею є Путін. І він тепер робить ставку на Україну», — резюмував він.

Financial Times повідомила з посиланням на посадовців, ознайомлених із перебігом перемовин, що президент Сполучених Штатів розглядає додаткові кроки, які можуть допомогти Києву досягти прориву на полі бою. «Така зміна риторики стала несподіванкою для союзників по НАТО», — зауважило видання.

Утім, вони не приховували подиву й щодо ставлення президента США до них. CNN розповів: «Хоча у публічних заявах для преси Трамп знову озвучував і свої претензії на Ґренландію, і дорікав Іспанії відмовою надати бази для кампанії проти Ірану, однак за лаштунками він був значно стриманішим».

За даними телеканалу, ні про Ґренландію, ні про Іспанію за круглим столом в Анкарі американський лідер не згадував, як не погрожував і вивести Сполучені Штати з Альянсу. Тож НАТО наразі встояло.

Позиція Польщі

На полях саміту НАТО Володимир Зеленський провів зустріч із Каролем Навроцьким, президентом Республіки Польща (РП), що тривала близько години. Він зазначив, що необхідно підтримувати канали діалогу у взаєминах між сусідами, хоча, як «останнім часом навколо польсько-українських відносин було багато напруженості. «Проте це, безумовно, не змінює того факту, що і для України, і для Польщі РФ залишається головною загрозою. Ми однаково дивимося на загрози нашій незалежності. Це не змінюється», — наголосив Навроцький.

Однак, за його словами, впродовж годинної зустрічі на саміті НАТО не вдалося розв’язати конфлікту, що вчергове спалахнув на тлі спільної історичної пам’яті України та РП. «Утім, ми й не приходили з очікуванням, що всі ці питання вдасться розв'язати одразу», — визнав польський президент.

Він наголосив, що для нього питання Української повстанської армії й її символіки «не підлягає обговоренню і Польща сподівається на розуміння з боку України». «Ми вважаємо, що прапор бандерівського руху в контексті майбутнього України в ЄС несе багато неґативних асоціацій і символів», — додав господар Бельведеру. Це формулювання прозвучало значно обережніше, ніж його попередні висловлювання. «Я дуже задоволений цією зустріччю. Як завжди з президентом Зеленським, вона була конструктивною», — підсумував він.

Президент України прокоментував зустріч так: «Загроза у нас одна і спільна: це Росія. І дуже важливо зберігати взаєморозуміння, підтримку та діяти об’єднано. Нашим країнам потрібні лише сильні стосунки. Домовилися продовжити діалог». «Дякую президентам Польщі та України за те, що під час саміту НАТО в Анкарі вони так наполегливо намагаються розв'язати проблему, яку самі ж створили», — прокоментував Радослав Сікорський, міністр закордонних справ РП.

Гоп-ля

Реджеп Таїп Ердоган, президент Туреччини, під час саміту НАТО подарував Антоніу Кошті, главі Європейської ради, та Урсулі фон дер Ляєн, президентці Європейської комісії, гравійовані пістолети з бойовими набоями. Один із посадовців звернув увагу на те, що церемоніальні пістолети преміумкласу, ймовірно, не залишатимуться в особистому користуванні лідерів ЄС, оскільки таким чином порушують суворі обмеження щодо вартості подарунків. Згодом стало відомо, що Кір Стармер, прем'єр-міністр Великої Британії, та Роб Єттен також отримали такі подарунки. Вони повідомили, що планують залишити пістолети в Туреччині для списання, щоб потім перевезти їх додому згідно зі законодавством.