Виклад Валентини Курилів

Тривале російське вторгнення до України 2022-го спонукало до глобальної переоцінки того, як викладають, розуміють та увічнюють Голодомор-геноцид 1932-1933 рр. Валентина Курилів, директорка освітнього напрямку Науково-освітнього центру вивчення Голодомору (HREC Education), проєкт Канадського інституту українських студій (КІУС) при Університеті Альберти, більш ніж 30 літ дієво відповідає на це питання.

Вона народилася 1945-го в таборі для переміщених осіб у Мангеймі (Німеччина), її батьки пережили Голодомор, їхні життя були понівечені радянським режимом. Спадщина виживання подорожувала з родиною через Атлантику 1950 року, прибувши до історичного пірсу 21 у Галіфаксі. У Монреалі батьки намагалися захистити доньку від жахів, від яких утекли. Однак правда випливала назовні уривками. У дитинстві Валентина, сховавшись під столом, сиділа і слухала, як її батько та дідусь шепотіли про минуле. Ці випадково підслухані історії створили порожнечу, яку могло заповнити лише ретельне академічне дослідження.

Цей досвід привів дівчину до Університету Мак-Ґілл, де вона знайшла наставника в особі проф. Мілоша Младеновича. Цей сербський історик мав рідкісну та співчутливу схильність до «українського питання» в епоху, коли радянське придушення робило такі теми академічно ризикованими. Під його керівництвом Курилів розпочала реконструкцію історичних фактів. На початку своєї кар’єри зіштовхнулася зі значним опором із боку колег, які вважали термін «Голодомор» занадто політично зарядженим. Вона усвідомлювала, що для впливу на провінційні міністерства освіти та місцеві шкільні ради найперше потрібна моральна й юридична сила федерального визнання. Після того, як Голодомор був визнаний геноцидом на національному рівні, науковиця створила необхідні важелі впливу у канадських провінціях, аби домогтися його залучення до шкільних навчальних програм і утвердити імператив дотримання прав людини для всіх канадських учнів.

Успіх цієї стратегії став очевидним на прикладі поточної ситуації з освітою щодо Голодомору в Канаді:

Знаковим досягненням у цих зусиллях є обов'язкове залучення Голодомору до навчальної програми з історії Канади для 10 класу в Онтаріо, повне впровадження заплановане на вересень 2026 року. Д-р Курилів визначає це конкретне місце в навчальній програмі як стратегічно важливе. Викладання Голодомору в контексті 1930-х рр. готує студентів зрозуміти його як прямого попередника Голокосту. Такий послідовний підхід дозволяє глибше проаналізувати зростання тоталітарних злочинів у ХХ ст., надаючи студентам можливість дослідити спектр екстремальних ідеологій, таких як сталінізм і фашизм, що призводили до масових убивств, спонсорованих державою.

Щоб зробити ці складні історії зрозумілішими, дослідниця розробила авторську методологію The Historian's Craft Lesson on Human Rights and the Holodomor. Це 90-сторінковий ілюстрований освітній ресурс, виданий видавництвом КІУС. Ця методика — радикальний перехід від «пасивного» навчання у форматі лекцій до активного, захопливого й інтерактивного розвитку «критичного мислення», покликаного озброїти студентів інструментами для розпізнавання дезінформації та протидії їй.

Її підхід складається з трьох окремих етапів: аналіз артефактів — студенти безпосередньо працюють із першоджерелами, в т. ч. фотографіями тієї епохи, урядовими документи, свідченнями тих, хто вижив, та газетні повідомлення 1930-х років про життя в Україні; групове узагальнення — малі групи аналізують конкретні дослідницькі питання, щоб визначити ролі винуватців і жертв, а також вплив міжнародного висвітлення подій;  активна презентація — студенти з`ясовують результати своєї роботи на плакатах і, перебираючи на себе роль учителя, представляють висновки перед класом, візуалізуючи таким чином хід геноциду.

Дослідниця особливо усвідомлює ризик «когнітивного перевантаження». Вона виступає за глибоке вивчення кількох ключових «ізмів», а не за поверхневий огляд багатьох. Для учнів початкової школи складнощі сільськогосподарської колективізації спрощуються за допомогою переосмислених байок, зокрема, адаптації «Маленької рудої курочки» Галі Дмитришин, яка використовує персонажів тварин для пояснення конфіскації продуктів харчування. Навчальна програма початкової школи дозволяє навіть дітям дошкільного віку ознайомитися з поняттями справедливості та прав людини через книжки з картинками, мистецтво, музику/пісні та мультимедіа.

1993 року д-р Курилів поширила свої реформаторські ініціативи на освіту в Україні, а 2016 року це вилилося в співпрацю з Людмилою Гриневич, директоркою Центру з дослідження та вивчення Голодомору, філії HREC Education у Києві (https://www.holodomor-hrec.com/). Під час літніх шкіл в Одесі, Валентина Курилів стала відомою тим, що протистояла вчителям, які приходили зі «спицями для в’язання», — символом їхнього наміру просто сидіти пасивно й слухати. Ця літня школа задля безпеки нещодавно переїхала з Одеси до Закарпаття. Відтак перетворилася на інститут, офіційно визнаний та сертифікований Міністерством освіти і науки України. Меморандум про взаєморозуміння, підписаний 2016-го й оновлення якого запланували на 2026 рік, формалізує роль HREC Education у реформах Нової української школи, гарантуючи, що Голодомор залишається центральною темою національної навчальної програми України для 10 класу.

308-сторінковий посібник В. Курилів «Голодомор в Україні. Геноцид голодом 1932-1933. Навчальні матеріали для вчителів та студентів» є інструментом академічного рівня для вчителів. Крім того, «Майстерня історика» тепер доступна трьома мовами: англійською, українською, а віднедавна — й французькою. Крім того, партнерство з Консорціумом критичного мислення (TC2) відіграло вирішальну роль у масштабуванні цих ресурсів. Будучи незалежною некомерційною організацією, TC2 часто оминає адміністративних «вартових», які в іншому разі могли б блокувати діяльність етнічних правозахисних груп, забезпечуючи прямий доступ до 60 тис. учителів історії по всій Канаді. Ця співпраця створила два основні навчальні модулі, що складаються з трьох уроків для 6-9 класів і семи уроків для 10-12 класів. Ці модулі доступні для безкоштовного завантаження на https://tc2.ca/holodomor. вчена також заснувала освітянську премію HREC Educator Award за розробку планів уроків, щоб залучити спільноту до створення інноваційних стратегій викладання, які згодом стають доступними для безкоштовного завантаження https://education.holodomor.ca/.

Робота Валентини Курилів триває завдяки діяльності команди HREC Education для співпраці з університетами Брок і Ніпіссінґ, спрямованій на підготовку майбутніх учителів, а також у партнерстві з TVOntario для створення освітніх віньєток. У цій діяльності її підтримує Софія Ісаїв, заступниця директорки HREC Education та провідна дослідниця Центру. Безцінна робота HREC Education стала можливою завдяки величезній щедрості Фундації Темертея.

Також важливою складовою цієї роботи, спрямованої на майбутню перспективу, стало залучення інформаційних матеріалів, підготовлених Софією Ісаїв, про історичних свідків/журналістів, чия мужність надає цій траґедії людського виміру. Серед них — Рея Клайман, канадська журналістка-новаторка, яка першою зі західних репортерів викрила Голодомор як штучно створений Сталіним голод-геноцид; Малколм Маггерідж, британський журналіст, який ризикнув кар’єрою, щоб стати одним із перших західних кореспондентів, які засвідчили Голодомор; та Ґарет Джонс, відважний валлійський журналіст, який першим із західних репортерів оприлюднив свідчення про Голодомор зі зазначенням власного імені та безпосередніх фактів.