Проти буллінгу

Міністерство освіти і науки (МОН) України затвердило оновлений Порядок реагування на випадки цькування та Порядок застосування заходів виховного впливу. «Зміни допоможуть вчасно виявляти випадки насильства, швидше реагувати на них і забезпечувати підтримку дітям, які постраждали. Оновлені порядки також мають створити в закладах освіти єдиний і зрозумілий підхід до запобігання насильству та реагування на такі випадки відповідно до чинного законодавства», — йдеться у повідомленні.

Зокрема, запроваджують єдину комісію для розгляду випадків насильства та булінгу. Відтепер замість двох окремих механізмів реагування у закладах освіти діятиме єдиний підхід: одна комісія розглядатиме всі випадки насильства та жорстокого поводження з дітьми.

Також зафіксували перелік ознак, що можуть свідчити про насильство. Серед них економічний тиск (зокрема, позбавлення майна чи перешкоджання доступу до освітніх послуг), психологічне насильство (образи, погрози, приниження, переслідування, залякування), небажана вербальна, невербальна або фізична поведінка сексуального характеру (жести, жарти, прізвиська, поширення матеріалів інтимного змісту) та будь-які небажані фізичні дії: від штовхання до завдання ударів.

Визначили чіткі терміни реагування на повідомлення про насильство. Керівник закладу освіти має розглянути повідомлення протягом однієї доби з дня його реєстрації. Якщо виявлять ознаки насильства, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше ніж упродовж трьох годин, повідомити про це Національну поліцію та службу у справах дітей.

Факт булінгу встановлює лише суд, а не комісія. Натомість комісія оцінює обставини випадку, визначає потреби дитини, організовує необхідну підтримку й ухвалює рішення, керуючись принципом найкращих інтересів дитини.

Крім цього, розширили коло осіб, на яких поширюється дія порядку. Якщо раніше документ стосувався лише учасників освітнього процесу, то тепер він охоплює ширше поняття — учасників колективу, до яких належать здобувачі освіти, працівники закладу освіти й інші особи, залучені до освітнього процесу.

Запровадили також обов'язковий моніторинг виконання рішень комісії. Якщо визначені заходи не дають очікуваного результату, комісія має переглянути їх і, якщо потрібно, скоригувати. Посилили й права дитини під час розгляду випадків насильства. Оновлений порядок гарантує право дитини бути вислуханою відповідно до її віку та рівня зрілості. Позицію дитини обов'язково фіксують під час розгляду, а слухання відбувається за участі батьків або їхніх представників і практичного психолога чи соціального педагога.

Уточнили критерій систематичності насильства. Насильство вважається систематичним, якщо вчиняється два або більше разів упродовж 12 місяців із дня реєстрації повідомлення про перший випадок або з дня його вчинення, навіть якщо про перший випадок офіційно не повідомляли.

Кожен заклад освіти має створити власну систему запобігання насильству. Заклади освіти повинні затвердити внутрішнє положення про запобігання та протидію насильству, визначити відповідальну особу за приймання й реєстрацію повідомлень, забезпечити різні канали звернення та вести облік усіх повідомлень.

Заклади освіти мають забезпечити кілька способів подання повідомлень, зокрема, через електронну пошту, телефонні лінії чи спеціальні скриньки для письмових звернень. Крім того, повідомлення про можливі випадки насильства можуть подавати анонімно.

Документ розробили на виконання концепції розвитку психологічної служби, що реалізується з ініціативи МОН та експертної підтримки Координаційного центру з психічного здоров'я Кабінету Міністрів України в межах Всеукраїнської програми ментального здоров'я «Ти як?». Технічну підтримку в реалізації концепції розвитку психологічної служби надає ЮНЕСКО.