Путін ховається

Каупо Розін, керівник зовнішньої розвідки Естонії, нещодавно заявив, що Путін має мало варіантів вирішення війни в Україні, оскільки його збройні сили не можуть суттєво просунутися на полі бою, а західні санкції виснажують його ресурси.

Життя в страху

Невпевненість у власній безпеці до краю скоротила план пересувань Путіна по території Російської Федерації (РФ). Він уже не виїжджає за межі так званих резидентських реґіонів і не відвідує інші куточки країни.

Навіть попри візит до Китайської Народної Республіки (КНР), володар Кремля не став відвідувати дорогою якийсь російський реґіон, як це робив раніше. Усі публічні появи диктатора тепер обмежуються Москвою, Підмосков’ям і Санкт-Петербурґом, часто у закритому форматі та під посиленими охоронними заходами. Останньою ж поїздкою до російської провінції став одноденний візит до Самари 6 листопада 2025-го. Серйозну павзу Путін зробив у поїздках за кордон. Перед КНР останнє закордонне турне відбулося 11-12 грудня 2025 року до Туркменістану. Таких тривалих перерв у поїздках Путіна не було навіть під час пандемії коронавірусу. Журналісти пов'язують цю ситуацію з його страхами за свою безпеку.

Наприкінці 2025 року російська влада повідомила, що Україна намагалася атакувати резиденцію диктатора на Валдаї. Щоправда, світові лідери, навіть Дональд Трамп, засумнівалися у правдивості цього повідомлення. Проте російські засоби масової інформації з посиланням на власні джерела в Кремлі заявили, що їхній лідер тоді всерйоз переживав за власну безпеку.

У травні ц. р. CNN із посиланням на дані європейської розвідки повідомило, що в РФ запровадили жорсткий контроль над оточенням глави держави та різко посилили заходи безпеки довкола Путіна через побоювання внутрішнього перевороту.

У будинках із близького оточення Путіна встановили системи спостереження, а персоналу — від кухарів до фотографів — заборонили користуватися громадським транспортом. Усі відвідувачі проходять подвійні перевірки, а службовцям поруч із президентом дозволяють користуватися лише телефонами без доступу до Інтернету.

Значну частину часу диктатор проводить у модернізованих захищених об'єктах, зокрема, у бункерах на території Краснодарського краю. Кремль також розширив повноваження Федеральної служби охорони РФ.

Загалом, система охорони Путіна стала ще жорсткішою: суворий контроль контактів, захищені приміщення, бункери, броньований транспорт і спеціальні засоби захисту, в т. ч. від FPV-дронів, стали ключовими елементами його безпеки.

Цензура цензури

Москва також намагається маніпулювати засобами масової інформації (ЗМІ), щоб применшити значення цензури Кремля. Закликає уникати використання слова «заборона» у своїх статтях. Водночас дозволили висвітлювати рішення російського уряду «щодо скасування заборон». Про це повідомили в американському Інституті вивчення війни (ISW).

Таким чином Кремль очікує, що ЗМІ висвітлюватимуть «позитивні та терапевтичні» ініціативи партії «Єдина Росія». Зокрема, коли її члени виступають проти заборон. Водночас Володимир Якушев, секретар Генеральної ради «Єдиної Росії», заявив, що, мовляв, вона не є «партією заборон».

Аналітики зауважили, що Путін нещодавно наштовхнувся на зниження громадської підтримки на тлі посилених зусиль щодо обмеження доступу до віртуальних приватних мереж (VPN), іноземних платформ обміну повідомленнями та мобільного Інтернету. «Це створює відчутні труднощі для повсякденного життя росіян. Останні обмеження Кремля щодо ЗМІ відбуваються на тлі жорстоких зусиль щодо заборони свободи слова, висилання критично налаштованих мілблогерів до штурмових підрозділів на передовій в Україні або їхнього ув’язнення», — наголосили вони.

А нещодавно диктатор затіяв «чистку» біля кордону з Україною: замінює губернаторів областей генералами. Посади втратили керівники Білгородської області В’ячеслав Гладков і Брянської — Олександр Богомаз. Так Москва намагається звинуватити реґіональних чиновників у провалах у сфері безпеки кордонів. Крім того, володар Кремля прибирає людей і прихильників Сергія Шойгу, секретаря Ради безпеки РФ, свого можливого конкурента. Зокрема, з посади голови оборонного комітету Державної думи хочуть усунути Андрія Картаполова. Його місце, ймовірно, посяде генерал-полковник Олександр Лапін.

А Всеросійський центр вивчення громадської думки змінив методику проведення опитувань — комбінування телефонних і поквартирних опитувань — щоб врятувати рейтинґ Путіна. Відтак показник схвалення діяльності диктатора нібито склав 66,8 %.

Не добробут, а злобут

Та це жодним чином не може покращити жалюгідний стан російської економіки. Так, зараз у РФ фіксують найбільше за чверть століття скорочення золотого запасу. За чотири місяці цього року він зменшився на майже 28 т золота. Про це повідомив Центробанк РФ. Станом на 1 травня ц. р. у РФ було 73,9 млн унцій золотих злитків. За місяць цей обсяг скоротився на 200 тис. унцій, а від початку року — на 900 тис.

У перерахунку на тонни за січень-квітень золотий запас втратив 27,9 т золота. Це стало рекордним зниженням із 2002 року: тоді за один місяць (травень 2002-го) обсяг золота скоротився на 41,5 т. У наступні два з лишком десятиліття ЦБ головно закуповував золото, часто сотнями тонн на рік, і жодного разу не скорочував золотий запас більш ніж на 100 тис. унцій (3,1 т) на місяць — зокрема, для карбування монет. Єдиним винятком став липень 2005-го, коли з балансу списали 7,7 т золота. Проте розпродаж 2026 року перевищив цей рекорд у 3,5 разу.

The Moscow Times написала, що з січня ц. р. ЦБ розпочав розпродаж фізичного золота в рамках операцій із Фондом національного добробуту (ФНБ), які останніми роками були віртуальними. Міністерство фінансів, що спустошує ФНБ для покриття дефіциту бюджету, продавав золото не на ринку, а Центробанку, де-факто перекладаючи зливки з кишені до кишені та залишаючи золото у власності держави.

Наталія Мільчакова, аналітикиня Freedom Finance, вважає, що почати реальні продажі золота ЦБ змусили дві причини. «Передусім, йдеться про покриття бюджетного дефіциту, який до кінця березня досяг 4,6 трлн RUB, — заявила вона. — Крім того, продаж золота міг бути спрямований на формування запасу іноземної валюти. Її дефіцит виник через слабкий експортний дохід на початку року».

А ще, всупереч закону, що забороняє реалізацію проте мінованих харчів у будь-яких цілях, у РФ набирає обертів величезний ринок гуртової торгівлі продовольчими товарами з терміном придатності, що минув. Йдеться про сир, м'ясо та консерви, іноді в обсягах до десятків тисяч одиниць товару, оголошення публікують у профільних каналах в Інтернеті та знаходять покупців, які потім реалізовують непридатну продукцію своїм клієнтам.

Приміром, протерміновані заморожені кури пропонують купити втричі дешевше за ринкову ціну. Зі знижками виставили на продаж 20 т сиру, 65 т курячо-яловичих сосисок, 12 тис. бляшанок тушкованки, 7 тис. порцій «плову з куркою» а також 68 тис. бляшанок Coca-Cola, яка може виявитися «отрутою».

Директор одного із складів набілу у Підмосков'ї запевнив, що такі харчі дуже люблять купувати маленькі підприємства. «Протермінований майонез здавали в ятки зі шаурмою, а сир несли в пекарні», — поділився він. Відтак продавець вирішує два завдання на раз — позбувається небезпечного товару й отримує за це прибуток, а не штраф.

За словами економіста Ігоря Ліпсіца, зростання попиту на протерміновану їжу — симптом дуже важкого падіння прибутків і збідніння населення РФ. «Сам факт розвитку такої торгівлі — це дуже красномовне спростування красивих слів диктатора про те, що в Росії зростає реальна заробітна плата. Люди так «багатіють», що з горя біжать і купують в Інтернеті харчі з ризиком отруїтися, зате так дешево, що ще можна хоч щось купити», — зазначив він.