Покер Путіна

Під час закритих соціологічних опитувань росіяни вимагають швидшого завершення війни з Україною, застосувавши всі необхідні для цього кошти та методи. За інформацією Faridaily, це дуже здивувало Кремль. А популярною точкою зору серед російської еліти стало те, що війну настав час закінчувати, оскільки подальші військові дії не принесуть великих результатів. «Це не поразницькі настрої, люди не хочуть здаватися. Це швидше запит до Путіна: ти ж завжди умів вирішити питання. Тож виріши його нарешті», — пояснив співрозмовник видання в уряді. Ще одне високопоставлене джерело, близьке до уряду, відзначило загальну нервозність і напругу в системі через відсутність перспективи. Замість сісти за стіл перемовин, Путін сів за картковий стіл і блефує, сподіваючись, що в суперників здадуть нерви.

Люди закінчуються

Але головна перевага Російської Федерації (РФ) — у кількості військових у бою проти України, — почала зменшуватися. Під час підписання контракту російські військові отримують значну фінансову виплату — близько 60 тис. USD. Подекуди бонус може сягати до 80 тис. USD, а комусь за підписання контракту списують борги сумою до 140 тис. USD. Російські чоловіки постійно отримують такі пропозиції. За підписання контракту їм також можуть надати житло, пільги для всієї родини чи навіть випустити з в’язниці або прискорити надання громадянства.

Та попри таку кількість «смаколиків», набір до військової служби у першому кварталі ц. р. знизився на 20 % порівняно з 2025 роком. Про це розповів російський військовий експерт Яніс Клюге. Стратегія Кремля полягала у виснаженні української армії, адже в Україні просто немає такої кількості населення, як у РФ. Українцям здавалося, що Росія може воювати вічно. Однак це не так.

Найджел Ґулд-Девіс, старший науковий співробітник із питань Росії й Євразії Міжнародного інституту стратегічних досліджень, зауважив, що це перша російська війна, в якій держава платить громадянам за участь, а не примушує їх до цього. Це призвело до економічної напруги та спустошення державного бюджету. «Та є ознаки, що цей стимул уже не працює й РФ почала втрачати більше військ, ніж може набрати», — додав він.

Росія почала виснажуватися, адже ефективні удари Збройних сил України дозволили зупинити просування ворога настільки, що вже два місяці поспіль Україна повертає власні території. Щомісячні втрати РФ сягнули 30-35 тис. солдатів. Водночас якість російського війська знижується через відправку на фронт непідготовлених бійців. Якщо Путін хоче продовжувати війну, йому доведеться ухвалити рішення про другу хвилю мобілізації, закрити кордони для чоловіків призовного віку та залучати міґрантів із Північної Кореї та країн Африки, щоб стабілізувати запілля.

Та за даними джерел української розвідки, російська армія ще й відчуває серйозну нестачу зенітних ракет для систем протиповітряної оборони. Гострий дефіцит перехоплювачів виник через регулярні успішні атаки українських військових по ворожих позиціях у тимчасово окупованих реґіонах і глибоко на території держави-аґресорки.

Економіка руйнується

Росіян бракує не лише у війську, а й в економіці. Москва отримала кризу робочих рук, тому взялася активно залучати міґрантів. Через масовий відтік і мобілізацію людей оборонний сектор РФ працює на межі можливостей, а цивільна економіка переживає найгостріший дефіцит кадрів в історії. Витрати на війну вже складають близько 9,5 % федерального бюджету РФ. Попри зростання зарплат, реальні доходи росіян падають через інфляцію.

Відтак Кремль дедалі дужче покладається на внутрішні запозичення, щоб фінансувати війну проти України. Через міжнародні санкції Кремль фактично втратив доступ до зовнішніх ринків капіталу, тому змушений позичати всередині країни за високими ставками.

Диктатор часто називає низький державний борг РФ перевагою її економіки. Однак, за оцінками Bloomberg, протягом наступного десятиліття Росія може витратити на відсотки за боргом щонайменше 15 % валового внутрішнього продукту (ВВП) — приблизно стільки, скільки зараз становить увесь її державний борг.

За даними джерел аґенції, цього року військові витрати РФ можуть перевищити початковий план на 4-5 трлн RUB, або майже на 40 %. Через це уряду, ймовірно, доведеться додатково залучити ще 2-3 трлн RUB внутрішніх позик.

Дефіцит російського бюджету за перші п’ять місяців року зріс до 6 трлн RUB, або 2,6 % ВВП. Це приблизно на 60 % більше за цільовий показник на весь 2026 рік. Стеля державного боргу на 2026-й уже фактично досягнута. Витрати на обслуговування боргу від початку повномасштабного вторгнення РФ до України подвоїлися. Якщо у 2021-го відсоткові платежі становили близько 4,5 % федеральних видатків, то цього року Москва планує витратити на погашення кредитів майже 4 трлн RUB — близько 9 % бюджету. Це п’ята за розміром стаття витрат після оборони, національної безпеки, соціальної політики й економіки.

На тлі зростання дефіциту Державна дума РФ ухвалила законопроєкт, що дозволяє уряду збільшувати запозичення понад боргову межу, встановлену бюджетом. У Bloomberg зазначили, що санкції та втрата доступу до міжнародних ринків змушують Кремль замінювати зовнішній борг внутрішнім. Водночас високі ставки роблять такі позики дорогими, а банки дедалі частіше спрямовують кошти у державні облігації замість кредитування економіки. За оцінками експертів, це обмежує можливості бюджету та посилює стагнацію в секторах, не пов’язаних із війною.

Облігаційний шок

Тим часом російські державні облігації пережили найгірший за кілька років розпродаж після появи інформації про те, що Кремль планує збільшити військові витрати на 40 %. The Moscow Times зазначила, що індекс RGBI, який відстежує котирування облігацій федеральної позики, знизився на 1,59 % — рекордно з кінця вересня 2022 року, коли Путін оголосив «часткову мобілізацію».

Валерія Попова, старша аналітикиня «ІК Ріком-Траст», назвала причини падіння ринку: ризики збільшення бюджетних видатків, побоювання стійкої високої інфляції, а також жорстка політика Центробанку (ЦБ). Регулятор знизив ключову ставку всього на 0,25 відсоткового пункту, до 14,25 %, а також попередив, що може переглянути темпи її зниження через паливну кризу та бюджетні ризики. «Ситуація погіршилася після того, як зниження ключової ставки не виправдало очікувань ринку, а коментарі «Банку Росії» не вселяли впевненості в швидкому пом'якшенні політики», — зазначила вона.

А Катерина Власова, економістка Bloomberg Economics по Росії, додала, що ціну війни стає видно на борговому ринку: хоча ЦБ і знизив ключову ставку з рекордних 21 %, прибутковості державних облігацій залишаються удвічі вищими за рівні 2017-2019 рр. (близько 15 %). А це означає вище навантаження на бюджет: цього року 9 % його видатків, або 4 трлн RUB будуть спрямовані на виплати відсотків за державними позиками, обсяг яких із початку війни зріс удвічі і сягнув 32 трлн RUB.

Спершу до бюджету-2026 Міністерство фінансів РФ закладало позики на 4,4 трлн RUB і зниження бюджетного дефіциту з 5,8 до 3,8 трлн RUB. Однак до кінця травня «дірка» у федеральній скарбниці перевищила річний план і виявилася вдвічі вищою, ніж роком раніше — 6 трлн RUB. Своєю чергою, Ельвіра Набіулліна, глава ЦБ, заявила, що бюджетний ризик вже реалізується. «Проінфляційні ризики на майбутнє помітно зросли, бюджетна політика в найближчі три роки буде більш стимулюючою, ніж це було закладено в нашому базовому прогнозі», — поділилася вона.