Храм, біля якого влучив ворожий БПЛА

Як писав Meest, 24 березня ц. р. російський ударний безпілотний літальний апарат (БПЛА) влучив у будинок у самому центрі Львова. Від удару також постраждали дзвіниця й інші елементи храму, що розташований поруч і належить до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, як і пошкоджений житловий будинок. Андрій Сибіга, міністр закордонних справ України, повідомив, що експерти ЮНЕСКО приїдуть до Львова, щоб зафіксувати та оцінити руйнування пам’яток.

Атаку по ансамблю Бернардинського монастиря Володимир Зеленський назвав «абсолютним збоченням» російського диктатора. «Була пожежа в будівлях церкви святого Андрія у Львові. Історія цієї церкви сягає ще початку XVII ст. Іранські БПЛА, модернізовані Російською Федерацією (РФ), б’ють по церкві у Львові. і тільки таким, як Путін, це може подобатися», — висловився він.

«Україна атакує військові цілі, такі як порти, що використовують для перевалки нафти, яка фінансує путінську воєнну машину, натомість РФ атакує церкви, — заявив Радослав Сікорський, міністр закордонних справ Польщі. «Сподіваюся, це дасть поживу для роздумів усім тим релігійним чи псевдорелігійним фанатикам, які бачать у РФ «оплот християнства». Ось таке «християнство» практикує полковник КДБ, відправляючи дрони на церкви, — додав він. — І сподіваюся, що це також протверезить тих, хто в Польщі намагається нацьковувати на жертв війни з України».

Зараз у колишньому костелі монахів-бернардинів діє церква святого Андрія, що належить Українській греко-католицькій церкві (УГКЦ), а в прилеглій будівлі давнього монастиря працює Львівська філія Центрального державного історичного архіву України. Архів заснували 1784-го, коли австрійська влада ліквідувала орден бернардинів.

Ченці ордену бернардинів з’явилися у Львові 1460 року. На місці, де розташована теперішня пам’ятка, вони звели спершу дерев’яний храм. Це було в 1460-1470-х рр. У 1470-1484 рр. у цьому монастирі проживав відомий францисканський чернець Ян із Дуклі. Його поховали біля монастиря, а потім, за леґендою, з цього місця стало бити чудодійне джерело. Згодом ченця беатифікували, костел став місцем паломництва вірних різних конфесій.

Перша дерев’яна будівля постійно страждала від пожеж. Тож 1601-го на розширеній ділянці почали зводити новий монастир. Будівництво відбувалося за межами міських мурів, тому новий монастирський комплекс мав власні укріплення, що увійшли до загальноміської системи оборони.

Монастир оточили кам’яними стінами з бійницями та баштою. Звідти фланговим вогнем захищали східні кордони міста. Досі збереглася східна стіна укріплень та Глинянська вежа на Митній площі. Навколо монастиря було кладовище, а з боку вул. Валової — монастирський сад.

Цікаво, що до фінансування будівництва бернардинського комплексу долучався сам король Сиґізмунд III та коронний гетьман Ян Замойський. А проєктували і будували одразу кілька відомих архітекторів — італійці Павло Римлянин і Амвросій Прихильний, а також німець Андреас Бемер.

Колишній монастир бернардинців має збережені настінні розписи й інші елементи архітектурного декору періоду бароко. Стелі прикрашені розписами, які на початку 2000-х рр. реставрували та законсервували.

Інтер’єр храму вражає наповненістю бароковими орнаментами та позолотою. Також в оздобленні можна побачити фрески монаха Бенедикта Мазуркевича, що з’явились у комплексі у 1738-1740 рр.

Костел бернардинського комплексу, який ще 400 літ тому отримав ім’я святого Андрія Первознанного, був одним із улюблених місць молитви львівських шляхтичів. Перед військовими походами вони освячували тут зброю. Так було і 1604-го перед походом на Москву. Мечі тоді кропили водою з криниці біля монастиря.

Під час Другої світової війни в період німецької окупації Львова в каналізації під костелом переховувалися євреї.

2023 року церква святого Андрія в колишньому костелі бернардинів потрапила у скандал. Там зняли кліп на пісню «Серце» у виконанні Христини Соловій і Сергія Жадана, що обурив парафіян. Більшість сцен із кліпу фільмували у храмі. На цих кадрах Христина Соловій у червоній сукні позує разом із музикантками гурту «Жадан і Собаки». Ще одна частина кліпу містить сцени з поцілунками двох жінок, але ці кадри зробили поза межами церкви. Парафія повідомила, що була наперед проінформована про суть кліпу, втім не знала, що у ньому будуть використані кадри з поцілунками одностатевих пар.