Африка може розколотися на дві частини

Формування нових меж тектонічних плит не може бути непомітним. Розриви плит викликають землетруси, виверження вулканів і створюють ландшафти, які змінюються достатньо швидко, щоб це можна було відстежувати на мапах.

Однак найчіткіша ознака формування такого розлому в центральній Замбії була виявлена не на сейсмометрі, а у воді гарячого джерела,. Газ, що виходив разом із бульбашками, надходив із глибин, які не повинні легко поєднуватися з поверхнею. Джерела розташовані вздовж рифту Кафуе — довгої тріщини в земній корі, що пролягає через Замбію. Дослідники давно підозрювали, що рифт все ще може бути активним.

Майк Дейлі, професор наук про Землю з Оксфордського університету, очолив команду, яка вирушила шукати відповідь у самій бурхливій воді. Його група взяла проби газу з восьми геотермальних свердловин і джерел по всьому реґіону. Шість розмістилися всередині передбачуваної рифтової зони. Дві розташовувалися на стабільній території за її межами.

На кожному об'єкті команда збирала газ, що вільно вирує у воді, і запечатувала його в мідні рурки. Повернувшись до Оксфорда, проаналізували кожен зразок на наявність слідів ізотопів гелію й інших елементів. Ізотопи — це різні версії одного й того ж елемента, ідентичні хімічно, але трохи відмінні за масою. Пропорції певних ізотопів у газі розкривають, звідки він. Кора і мантія залишають абсолютно різні сліди.

Мантія Землі — шар розпеченої породи, що лежить під корою, — містить різновид гелію, який надзвичайно рідко зустрічається на поверхні. Породи кори генерують іншу версію в результаті повільного радіоактивного розпаду. Співвідношення між ними розкриває, де зародився будь-який зразок газу.

Газ показав чіткий мантійний компонент, який не було виявлено у двох джерелах за межами рифту. Контраст виявився достатньо різким. «Гарячі джерела вздовж рифту Кафуе в Замбії мають ізотопні сигнатури гелію, які вказують на те, що джерела мають прямий зв'язок з мантією Землі», — пояснив д-р Дейлі.

Показники з рифту Кафуе потрапили в той самий діапазон, що й зразки зі Східно-Африканської рифтової системи — стародавньої тріщини на півночі, яка розкривається протягом мільйонів років. Східний рифт Африки просунувся далі, з діючими вулканами та долинами, що поглиблюються, історія яких налічує мільйони років. Зразки зі Замбії відповідали більш ранній стадії того ж процесу. Тріщина тільки починає доходити до гарячої породи.

Якщо рифт Кафуе пробиває тверду зовнішню оболонку Землі, це частина чогось набагато більшого. Зона розлому простягається приблизно на 2,5 тис. км — від Танзанії вниз через Ботсвану та до Намібії. Дослідники називають її Південно-Західним Африканським рифтом, що може розколоти Африку навпіл уздовж нової межі плит.

Це відкриття має і практичне значення. Рифти на ранній стадії можуть виробляти геотермальне тепло, а також кишені гелію та водню, ще не розбавлені вулканічними газами. Замбія вже проводить геотермальні дослідження вздовж рифту Кафуе в надії виробляти електроенергію на місцевому рівні.

Світові запаси гелію обмежені, при цьому він затребуваний у медичних сканерах, мікросхемах і ракетному паливі. Водень, який усе частіше шукають як чисте паливо, також може накопичуватися в ранніх рифтах.

Додаткові польові роботи вздовж решти рифту вже ведуть, результатів очікують ще цього року. Східна Африка тривалий час перебувала в центрі уваги. Тепер Замбія стає серйозним кандидатом на місце, де може сформуватися наступна справжня межа плит Африки.