Віють вітри

Астрономи заявили, що потужні вітри, які здатні знищити цілі галактики, можуть пояснити, чому ранній Всесвіт усіяний «мертвими» світами, хоча вони мали б рости і вступати в період розквіту. У новому дослідженні науковці використовували космічний телескоп «Джеймс Вебб» для спостереження за галактикою, вік якої становить лише 1 млрд років після утворення Всесвіту. Вони виявили катастрофу, що повільно розгортається там: величезний шлейф холодного газу, що виривається з галактики, позбавляє зіркоутворюючого матеріалу, який колись давав їй життя.

За словами дослідників, ця галактика перебувала в агонії, а до її загибелі призвів галактичний вітер. «Якщо цей швидкий викид триватиме, галактика може загинути менш ніж за 50 млн років, що пояснить походження загадкових масивних мертвих галактик у ранньому Всесвіті», — заявила Ребекка Девіс із Технологічного університету Свінберна в Мельбурні (Австралія), провідна авторка дослідження.

«Мертвою» вважають галактику, яка вже не створює нових зірок. Вчені виявили цілий «цвинтар» таких галактик, коли Всесвіт ще перебував у зародковому стані. Та для багатьох вчених залишалося загадкою, як ці об'єкти могли стати «мертвими», якщо у них ледь було часу, щоб узагалі з'явитися. Одне з пояснень полягало в тому, що темна енергія — таємниче явище, яке веде до розширення Всесвіту — була потужнішою в ранньому Всесвіті, ніж тепер.

Досі астрономи вважали, що лише надмасивні чорні діри могли б викликати вітри, достатньо потужні, щоб спустошити найбільші галактики. Але останні спостереження припускають, що причиною може бути й поширеніший механізм.

Дослідники спостерігали за галактикою CRISTAL-02, яка насправді є скупченням кількох галактик, що перебувають на завершальних стадіях злиття. У ранньому Всесвіті, коли середовище було щільнішим, такі зіткнення відбувалися набагато частіше, ніж зараз. У міру зближення галактик, що входять до скупчення, їхні гази спрямовуються до центрів, викликаючи сплески зореутворення.

Коли вчені отримали зображення CRISTAL-02, вони виявили, що в ній зірки формуються удвічі швидше, ніж у галактиках аналогічного розміру. Вони вважають, що саме цей сплеск зореутворення живить інтенсивний вітер, який видуває гази зі самої галактики.

Масивні зірки, що з'являються в цій бурі зореутворення, швидко згорають і вибухають у потужні наднові, які самі по собі видувають потужні вітри. У поєднанні з іншими космічними вибухами в галактичному масштабі утворюється вітер, здатний перевернути ту саму галактику, що його породила. «Майже половина ранніх масивних галактик взаємодіє з іншими сусідніми галактиками, що дозволяє припустити, що це не примха, а широко поширене космічне явище. Якщо багато ранніх галактик зіштовхуються і переживають швидке зростання, то, можливо, не дивно, що ми бачимо так багато мертвих галактик у ранньому Всесвіті», — додала д-р Девіс.