Тенденції в РК

У Республіці Корея (РК) зафіксували найвищий за останні три десятиліття показник відрахувань серед учнів старшої школи. За інформацією тамтешнього міністерства освіти, 2025-го навчання покинули 10 774 першокурсники старшої школи. Це близько 2 % усіх учнів відповідного віку та майже на п’яту частину більше, ніж п’ять років тому.

Причина такого масового явища полягає не у втраті зацікавлення освітою. Навпаки, значна частина підлітків покидає школу, щоб зосередитися на підготовці до вступних іспитів. Для української системи освіти це можна порівняти із ситуацією, коли випускники масово переходять на екстернатне навчання, щоб зосередитися винятково на підготовці до Національному мультипредметному тесті (НМТ) і не залежати від шкільних оцінок.

Особливість корейської освітньої системи полягає у відносному оцінюванні. Підсумковий результат учня визначається не лише його власними досягненнями, а й успіхами однокласників. Школярів розподіляють за рейтинґовими рівнями. Для вступу до найпрестижніших університетів країни — так званої групи SKY, до якої входять Сеульський національний університет, Університет Йонсей і Корейський університет, — абітурієнтам бажано залишатися в найвищій рейтинґовій категорії. Потрапити до неї можуть лише кілька відсотків найуспішніших учнів.

Через це навіть високий рівень знань не гарантує найкращого результату. Учень може виконати завдання майже бездоганно, але втратити позицію в рейтинґу через те, що кілька інших школярів показали трохи кращий результат. Оскільки оцінки накопичуються протягом кількох років навчання, виправити ситуацію надзвичайно складно.

Експерти зазначають, що дедалі більше амбітних школярів сприймають таку систему як надто ризиковану. Саме тому частина з них вирішує шукати альтернативний шлях до університету за межами традиційної шкільної освіти.

Після виходу зі школи учні складають кваліфікаційний іспит GED, який підтверджує здобуття повної середньої освіти. Це дозволяє їм офіційно завершити шкільний етап навчання та зосередитися на підготовці до головного вступного випробування країни. Після цього вони готуються до Сунина, національного вступного іспиту. Фактично школярі відмовляються від боротьби за шкільний рейтинґ і спрямовують усі ресурси на підготовку до одного вирішального тестування.

Сунин вважають одним із найскладніших вступних іспитів у світі. Його проводять лише раз на рік, а екзаменаційний день триває близько восьми годин із перервами. Абітурієнти складають тести з корейської й англійської мов, математики, історії Кореї, а також обирають додаткові дисципліни зі суспільних або природничих наук. За бажанням можна пройти тестування з іноземних мов і китайських ієрогліфів.

У день проведення цього іспиту державні установи та компанії коригують графіки роботи. Під час секції аудіювання навіть тимчасово обмежують польоти літаків поблизу екзаменаційних центрів, щоб не створювати зайвого шуму. Цього року іспит відбудеться 13 листопада, а його учасниками стануть близько 500 тис. абітурієнтів.

Останні зміни в системі оцінювання впроваджували в РК саме для того, щоб зменшити конкуренцію між учнями та знизити рівень стресу під час навчання. Проте, за оцінками освітніх аналітиків, результат виявився протилежним. Багато школярів стали ще гостріше реагувати на будь-які помилки, сприймаючи їх як потенційну загрозу майбутньому вступу до університету.

У підсумку державні школи поступово втрачають частину наймотивованіших учнів, які обирають екстернатне навчання, приватні освітні центри й інтенсивну індивідуальну підготовку до Сунина. Фахівці наголошують, що досвід Південної Кореї демонструє можливі ризики освітніх систем, в яких академічне майбутнє дитини надто залежить від рейтинґових позицій, конкурсних балів або результатів одного ключового іспиту.