Провели 11-ту конференцію НТШ у Канаді

11-та конференція наукового товариства ім. Т. Шевченка (НТШ) у Канаді на тему «Україна і світ» з великим успіхом відбулася в грудні 2025 року в конференц-залі «Олд Мілл» у Торонто. Захід зібрав 15 українських науковців із Канади, США, Європи й України.

Відкривали і закривали конференційні сесії та представляли модераторів Даґмара Турчин-Дувірак, голова Дирекції НТШ в Канаді, і Уляна Пасічник, голова організаційного комітету конференції. Функції модераторів розділили; Мар’яна Бурaк, запрошена професорка Торонтського університету, академічна директорка Школи української мови та культури Українського католицького університету (УКУ); Уляна Плавущак-Підзамецька, асоційована дослідниця Лабораторії освітньої інформатики Технологічного університету Онтаріо; Марта Горбань, викладачка французької мови, літератури та літературної критики, довголітня редакторка англомовних наукових видань Канадського інституту українських студій; Марта Дичок, наукова співробітниця Школи глобальних відносин ім. Мунка Торонтського університету та ад'юнкт-професорка Національного університету «Києво-Могилянська академія»). Виступи та дискусії після них були надзвичайно різними та цікавими, спонукаючи до подальших роздумів.

5 грудня

Виступ Олі Гнатюк, професорки Варшавського університету та Києво-Могилянської академії, був присвячений діяльності Українського бюро в Лондоні у міжвоєнний період. Спираючись на архіви Канади та Великої Британії, вона висвітлила роль засновників установи, подружжя Якова й Сюзен Макогонів, й її директора, Володимира Кисілевського у просуванні українського питання на міжнародній арені. Доповідачка спростувала тезу про маргінальність цієї теми, показавши, як бюро в центрі Лондона залучало до співпраці впливових британських політиків і журналістів (зокрема, Ґарета Джонса) й ефективно протидіяло радянській дезінформації щодо Голодомору. Робота установи стала прикладом послідовної адвокації української державности та пошуку підтримки серед демократичних країн Заходу.

Виступ Лади Цимбали, доцентки Кафедри історії і теорії мистецтва Львівської національної академії мистецтв, висвітлив життєвий і творчий шлях Вадима Доброліжа, видатного українсько-канадського митця, чия біографія пролягла від роботи на кіностудії Довженка до еміґрації в Канаду 1948 року. Вона наголосила на універсальності таланту майстра, який поєднував українську національну ідею з північноамериканським контекстом у сакральному живописі, сценографії та дизайні.

Виступ Ольги Хомети, доцентки Кафедри слов'янських мов і літератур Університету Іллінойсу, був присвячений книжці, яку вона зараз готує. Авторка пояснила, що після Першої світової війни, український модернізм став інструментом творення незалежної ідентичности, проте цей розквіт був жорстоко перерваний «Розстріляним відродженням», Голодомором та подальшою радянською політикою апропріації й нищення архівів.

Таїсія Ківшар, заслужена працівниця культури України, розповіла про вагомий діяльність Михайла Марунчака, історика, педагога, редактора, бібліографа, відомого громадсько-політичного діяча, чий доробок із близько 400 праць заклав підвалини канадсько-українського книгознавства. У своїх ключових студіях, зокрема, багатотомній «Історії українців Канади», праці про пресу й друк піонерської доби та бібліографічному довіднику, він уперше систематизував джерельну базу, біографії видавців та хронологію становлення галузі. Маргарита Пугаченко, студентка 4-го курсу аспірантури Київського столичного університету ім. Бориса Грінченка, розповіла про своє найновіше дослідження, що ґрунтується на аналізі 40 музейних колекцій із України та закордону і простежує еволюцію скляних прикрас від неоліту й античних Пантікапея та Херсонесу до Київської Русі й сучасности.

Томас Приймак, доктор філософії з історії та старший науковий співробітник Kафедри українознавства в департаментах історії й політології Торонтського університету, розповів про Микиту Хрущова — парадоксальну постать холодної війни: малоосвічений політик, який піднявся з українського реґіонального рівня до лідера СРСР. Його правління було позначене, як знаковими подіями (турне по США, Кубинська криза, стукіт черевиком в ООН), так і суперечливими наслідками: засудження Сталіна й космічних тріумфів до жорсткого придушення повстань у Польщі й Угорщині та аграрних провалів, що змусили закуповувати канадську пшеницю.

Ольга Зайцева-Герц, наукова співробітниця в Центрі фольклору ім. Кулів Університету Альберти, проаналізувала як після повномасштабного вторгнення 2022 року, українські музиканти та діаспора перетворили музику на багатогранний інструмент опору, що постійно еволюціонує.

6 грудня

Алла Недашківська, професорка слов’янського прикладного мовознавства на Відділі сучасних мов і культурології Альбертського університету, проаналізувала, як повномасштабне російське вторгнення трансформувало мовний ландшафт України: плакати, мурали, упаковки й інші публічні тексти. Вона пояснила, що українська мова посилює єдність, мобілізує і підіймає моральний дух, де російську часто використовують як риторичний засіб приниження ворога, а англійську — для звернення до міжнародної авдиторії.

Виступ Оксани Винницької-Юсипович, асистентки Кафедри початкової та дошкільної освіти Львівського національного університету ім. Івана Франка, був присвячений трансформації української шкільної освіти в умовах воєнного стану, починаючи з евакуації канадських представництв і використання львівських шкіл, як притулків для внутрішньо переміщених осіб на початку повномасштабного вторгнення.

Мар’яна Буряк, академічна директорка Школи української мови та культури УКУ, проаналізувала трансформацію сфери української мови як іноземної (УМІ) в умовах війни, опираючись на багаторічний досвід Школи української мови та культури УКУ та провідних університетів світу. Сучасна методика викладання інтегрує етичні аспекти війни через тексти та пісні захисників, перетворюючи УМІ на дієвий інструмент культурної дипломатії, що дозволяє говорити зі світом мовою правди та залучати іноземних студентів, як активних носіїв українського голосу.

Юрій Рарог із Дніпропетровського національного університету і незалежний дослідник НТШ у Канаді, представив концепцію територіально-політичної сегментації, що описує процес формування національних держав етнічними групами в умовах, коли офіційні кордони не відповідають соціокультурним реаліям. Ключова ідея полягає в існуванні всередині формально єдиної країни незалежних соціально-політичних громад, які мають власні інститути, армії та політичні програми. Успіх розвитку таких громад залежить від політичних здобутків і прагнення до самозбереження, а для реалізації цілей використовуються методи блокування центру або «позитивної паузи».

Дмитро Басмат, старший редактор новин у Kyiv Independent, описав еволюцію та місію його видання, за його перетворенням з агрегатора новин на цілодобову медійну організацію, в якій зараз працюють більше 80 журналістів з глобальною авдиторією понад 100 мільйонів читачів на рік і десятками мільйонів переглядів відеозаписів. Воно було змушене зосередитися на висвітленні воєнного конфлікту, а згодом перейшло до ексклюзивних репортажів із передової, документальних фільмів, розслідувань і перевірки даних із відкритих джерел (OSINT) для протидії дезінформації.

Алла Недашківська офіційно представила найновіший випуск Західноканадського збірника НТШ — довготривалий проєкт осередку, заснованого 1955-го, що з 1973 року видає томи, які слугують архівом і водночас біографією української громади в Канаді; збірник пройшов шлях від друкованих томів (перші видання мали наклади близько 750 примірників) до доступної електронної платформи (починаючи з ювілейним томом 2020-го).

Юрій Мончак, науковий директор Центру молекулярної патології при Центрі здоров'я Університету Мак-Ґілл. розглянув еволюцію та методи створення генетично модифікованих організмів (ГМО), порівнюючи багатовікову традиційну селекцію тварин із сучасними лабораторними методами генетичної інженерії.

Ганна Протасова, докторантка Університету Західного Онтаріо, проаналізувала релігійну проблематику в есеїстиці та прозі Віктора Петрова-Домонтовича 1940-х рр.

Галина Костюк, учителька школи Святого Йосафата при Торонтській шкільній католицькій раді, розглянула долю та творчість українського поета, дисидента і священника Ярослава Лесіва в умовах радянської неволі. Вона проаналізувала емоційні концепти його творів, де символи калини чи козацької церкви слугували засобами підтримки духовного зв’язку з родиною попри жорстку цензуру.

Глибока подяка належиться усім членам оргкомітету конференції, а також спонсорам — фундації «Будучність» — за довголітню та щедру підтримку імпрез НТШ-К; Українській Кредитовій Спілці Лимитед і Христині Стоділці-Цурковській за їхні щедрі пожертви на цю конференцію; а також медіаспоносорам — Конґресу українців Канади (відділ Торонто), радіопрограмам «Пісня України» та «Поступ», телемережі «Контакт», телепрограмі «Форум», а також часописам «Новий шлях», «Українські вісті» та «Міст». Також запрошуємо відвідати вебсайт www.ntsh.ca